Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23.07.2018 м ХарківСправа № 922/1994/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін,
розглянувши матеріали
Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк
до Комунального підприємства "Харківський міський центр нерухомості", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 17000000,00 грн.
Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківський міський центр нерухомості", м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 17000000,00 грн., підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов укладеного між сторонами даного спору Договору про закупівлю робіт за Державні кошти від 19.12.2012.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається позивач в якості обґрунтування вищевказаного клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та безпідставність, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Таким чином, необхідна сума щодо сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви складає суму у розмірі 255000,00 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проаналізувавши норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд констатує, що позивач не входить до переліку осіб, які мають право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, суд зазначає, що положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
За своїм змістом, надання розстрочки або відстрочки сплати судового збору, це надання можливості стороні повністю сплатити судовий збір у подальшому, однак доказів того, що у позивача з'явиться реальна можливість сплатити судовий збір до ухвалення судом рішення у даній справі, заявник не надав.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, вищезазначені матеріали подані з порушенням пунктів 2, 8, 9 частини третьої статті 162 ГПК України. Зокрема, позовна заява не містить:
1) відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача;
2) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
3) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, враховуючи відмову у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, ненадання позивачем документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (документів на підтвердження звільнення від сплати судового збору), позовна заява підлягає залишенню без руху, про що судом постановляється відповідна ухвала.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232, 234, 235 ГПК України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк (вх. № 1994 від 19.07.2018) - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення даної ухвали, шляхом подання господарському суду Харківської області доказів (в оригіналі) сплати судового збору у розмірі 255000,00 грн. на належні реквізити, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; зазначення відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача; надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
Роз'яснити, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Роз'яснити, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 23.07.2018.
Суддя ОСОБА_2
справа № 922/1994/18