Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1426/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків
про стягнення 35945,88 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 01-16/3392 від 27.06.2018;
відповідача - не з'явився
Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" суми заборгованості у розмірі 35 945, 88 грн., з яких: 415, 50 грн. - пеня за грудень 2017 року, січень та лютий 2018 року; 6 307, 00 грн. - 3 % річних за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року та 29 223, 38 грн. - інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №03-69 від 04.02.2010 щодо своєчасної оплати вартості електричної енергії, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення 415, 50 грн. - пені за грудень 2017 року, січень та лютий 2018 року; 6 307, 00 грн. - 3 % річних за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року та 29 223, 38 грн. - інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1426/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено 25 червня 2018 р. о 11:00 год.
19.06.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17600), який судом приєднано до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнає позов та зазначає, що позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних проведено неправильно та здебільшого безпідставно та за розрахунком відповідача сума пені складає 1678,44 грн., сума інфляційних втрат складає 754,99 грн. та сума 3% річних складає 155,00 грн.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідачем викладено клопотання про зменшення розміру пені, у зв'язку з тим, що відповідачем не використовується електроенергія, електроенергію використовують мешканці житлового фонду, з якими відповідач не має жодних взаємовідносин та за ними рахується заборгованість в сумі 1082894,00 грн.
25.06.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №18262), яка судом приєднана до матеріалів справи.
У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зокрема зазначає, що пеня з 21 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 36,63 грн. нарахована на суму боргу за спожиту електричну енергію за листопад 2017 року. Пеня з 01 січня 2018 року по 09 січня 2018 року у розмірі 29,97 грн. нарахована на суму боргу за спожиту електричну енергію за листопад 2017 року. Пеня з 17 січня 2018 року по 25 січня 2018 року у розмірі 117,81 грн. нарахована на суму боргу за спожиту електричну енергію за грудень 2017 року. Пеня з 26 січня 2018 року по 31 січня 2018 року у розмірі 86,64 грн. нарахована на суму боргу за спожиту електричну енергію за грудень 2017 року. Пеня з 24 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 144,45 грн. нарахована на суму боргу за спожиту електричну енергію за січень 2018 року.
Крім того, позивач зазначає, що правомірність нарахування суми основного боргу, як зазначено позивачем в позовній заяві, за прострочку виконання якого нараховано 3% річних та інфляційні, підтверджено рішеннями господарського суду Харківської області у справах № 922/895/16, № 922/2572/16, № 922/525/17.
Також, позивач зазначає, що індекс інфляції нарахований в листопаді 2017 року за жовтень 2017 року на невиконане зобов'язання по оплаті електричної енергії, підтверджене рішеннями суду № 922/895/16, № 922/2572/16, №922/525/17 та складає 7623,48 грн. Індекс інфляції нарахований в грудні 2017 року за листопад 2017 року на невиконане зобов'язання по оплаті електричної енергії, підтверджене рішеннями суду №922/895/16, № 922/2572/16, № 922/525/17 та складає 5717,62 грн. Індекс інфляції нарахований в січні 2018 року за грудень 2017 року на невиконане зобов'язання по оплаті електричної енергії, підтверджене рішеннями суду № 922/895/16, № 922/2572/16, № 922/525/17 та складає 6352,91 грн. Індекс інфляції нарахований в лютому 2018 року за січень 2018 року на невиконане зобов'язання по оплаті електричної енергії, підтверджене рішеннями суду № 922/895/16, № 922/2572/16, № 922/525/17 та складає 9529,37 грн.
Крім того, у відповіді на відзив позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та вважає його безпідставним та необґрунтованим.
У судовому засіданні 25.06.2018 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25.06.2018 про оголошення перерви до 19.07.2018 об 09:30 год.
05.07.2018 представник позивача надав до суду заяву (вх. №19296) про зміну найменування позивача.
В обґрунтування заяви позивач посилається, зокрема на те, що 07.06.2018 у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту АК "Харківобленерго" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" змінила назву на Акціонерне товариство "Харківобленерго".
12.07.2018 до суду від представника відповідача надійшла заява (вх. №20172), в якій останній просить суд провести розгляд справи без участі його представника.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника, вважає за можливе його задовольнити, як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу.
Розглянувши заяву позивача про зміну найменування позивача, суд зазначає наступне.
У п.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам роз'яснено, що господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
07.06.2018 проведено державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерної компанії "Харківобленерго" стосовно зміни назви АК "Харківобленерго" на Акціонерне товариство "Харківобленерго", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.06.2018 за №14801050041000465.
Враховуючи вищевикладене, позивачем у справі є Акціонерне товариство "Харківобленерго".
У судовому засіданні 19.07.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити, а також заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки вважає, що вказані обставини не є винятковими та несвоєчасне проведення розрахунків з позивачем за спожиту електричну енергію негативно впливає на майновий стан позивача.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представник позивача, суд встановив наступне.
04.02.2010 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Державним підприємством "Харківський електромеханічний завод" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 03-69 (надалі - договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1. "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями), (Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Таким чином, договір визначає погодження його умов обома сторонами.
Відповідно до п. 9.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь - якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
На підставі п. 9.4. Договір пролонгований на 2018 рік.
Згідно з п. 2.2.2. договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Додатком № 2 до договору (арк. 40-41) сторони погодили порядок розрахунків (для усіх споживачів, крім бюджетних установ (організацій) та крім споживачів, які живляться від ПС 35-110кВ та 330кВ).
Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки відповідача для отримання рахунку позивач направляє рахунок відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення.
Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).
Пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (надалі - Правила) встановлює, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Згідно з п.4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується Споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком (ч.8, 9 п.8.1. ПКЕЕ).
Позивач виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, а саме здійснив у листопаді 2017 року відпуск електричної енергії Споживачу та виставив до сплати рахунок № 0011 на оплату за використану електроенергію за листопад 2017 р. - 13.12.2017 р., здійснив у грудні 2017 року відпуск електричної енергії Споживачу та виставив до сплати рахунок № 0011 на оплату за використану електроенергію за грудень 2017 р. - 09.01.2018 р., та здійснив у січні 2018 року відпуск електричної енергії Споживачу та виставив до сплати рахунок № 0011 на оплату за використану електроенергію за січень 2018 р. - 16.02.2018 р.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується рішеннями господарського суду Харківської області у справах № 922/895/16, № 922/2572/16, № 922/525/17 та не спростовано відповідачем заборгованість відповідача за використану електроенергію за листопад 2017 р. у період з 21.12.2017 по 09.01.2018 становила 4188,78 грн., за грудень 2017 р. у період з 17.01.2018 по 31.01.2018 становила 16472,64 грн., за січень 2018 р. у період з 24.02.2018 по 28.02.2018 становила 32951,49 грн.
Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 04.02.2010 № 03-69 по сплаті спожитої в листопаді 2017 р., грудні 2017 року та січні 2018 року електричної енергії нараховано пеню в розмірі 415,50 грн., 6307,00 грн. - 3% річних та 29223,38 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом перевірено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що розрахунок позивача - пені, 3 % річних та інфляційних втрат є вірним та позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 415,50 грн., 3% річних у розмірі 6307,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 29223,38 грн. підлягають задоволенню як правомірні.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У п. 3.17.4 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, та лише у виняткових випадках.
За таких обставин, суд не вважає даний випадок винятковим, оскільки відповідач посилається на ту обставину, що ним не використовується електроенергія, електроенергію використовують мешканці житлового фонду та за ними рахується заборгованість в сумі 1082894,00 грн., проте відповідних доказів на підтвердження цього відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» (пр-т Московський, 199, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код 05405575) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код 00131954) 415,50 грн. пені, 3% річних в сумі 6307 грн., втрати від інфляції в сумі 29223,38 грн. та 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено 24.07.2018 р.
Суддя ОСОБА_2