ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2018Справа № 910/4480/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" державного концерну "Укроборонпром" про відшкодування збитків 33 300 000,00 грн., за участю представників позивача - Мельникова С.В., довіреність №116/12/16329 від 27.11.2017 року, відповідача - Шуліми Д.В., довіреність №25 від 16.01.2018 року,
У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування завданих збитків за договором оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України №UCA-144-03 від 10.04.2003 року у розмірі 33 300 000,00 грн. на підставі ст. ст. 16, 209, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 217, 230-232 ГК України.
Позов мотивований тим, що позивачем було надано відповідачеві в оренду повітряні судна - вертольоти МІ-8МТВ № 95235 та №95236, разом з тим, відповідач повернув позивачеві зазначені вертольоти несвоєчасно та без авіаційних двигунів ТВЗ-117ВМ й допоміжних силових установок АІ-9В, внаслідок чого позивачеві завдано збитків в сумі 33 300 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2018 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.05.2018 року.
04.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву про застосування строку позовної давності, у якій відповідач просив суд застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що строк позовної давності сплив ще 09.09.2014 року, а позивач звернувся до суду з позовом у квітні 2018 року, тобто, з порушенням трирічного строку позовної давності.
04.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву про припинення провадження у справі, мотивовану тим, що питання правомірності стягнення 33 300 000,00 грн. збитків повинно було вирішуватись у межах справи № 910/9741/13 про банкрутство Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" державного концерну "Укроборонпром" та просив суд закрити провадження у справі № 910/4480/18.
13.03.2018 року в судовому засіданні судом відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання з тих підстав, що зазначені відповідачем в клопотанні обставини не є підставою у відповідності до вимог ст. 231 ГПК України для закриття провадження у справі.
13.06.2018 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до участі в справі третьої особи Державну аудиторську службу України для обґрунтування суми позову та підстав щодо стягнення суми збитків.
Згідно ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Проте, позивачем не доведено того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Державної аудиторської служби України, або на її обов'язки щодо однієї із сторін, а тому у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи судом відмовлено.
13.06.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, яка спричинила йому збитки, вини відповідача у понесених позивачем збитках, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, оскільки збитки мають бути наслідком саме невиконанням боржником зобов'язання, а не інших обставин, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що у даній справі відсутній повний склад цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2018 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.04.2003 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (орендодавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (орендар) був укладений договір про оренду повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України від № UCA-144-03 (далі - договір).
Згідно з умовами договору його предметом є оренда двох вертольотів МІ-8МТВ № 95235 та № 95236 (далі - повітряні судна, ПС) терміном на 3 роки.
Відповідно до пункту 8.3 договору орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна та запобігти його пошкодженню і псуванню.
Частиною другою статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:
- протиправної поведінки;
- збитків;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;
- вини.
При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підтвердження завданих збитків у розмірі 33 300 000,00 грн., позивачем надано суду акт приймання-передачі вертольота МІ-8МТВ № 95236 від 09.09.2011 року, акт технічного стану вертольота МІ-8МТВ № 95236 від 09.09.2011 року, перелік технічної документації, що передається з вертольотом МІ-8МТВ № 95236, перелік змінного обладнання, засобів наземного обслуговування та інструменту закріпленого за вертольотом МІ-8МТВ № 95236, актом приймання-передачі вертольота МІ-8МТВ № 95235 від 09.09.2011 року, акт технічного стану вертольота МІ-8МТВ № 95235 від 09.09.2011 року, перелік технічної документації, що передається з вертольотом МІ-8МТВ № 95235, перелік змінного обладнання, засобів наземного обслуговування та інструменту закріпленого за вертольотом МІ-8МТВ № 95235.
Проте, судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Залар» порушено провадження у справі № 910/9741/13 про банкрутство Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія».
В подальшому - ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року у справі № 910/9741/13 задоволено клопотання комітету кредиторів та введено процедуру санації, призначено керуючим санацією боржника Тищенко О.І. та розпорядником майна - арбітражного керуючого Ковезу А.І.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, положеннями статті 17 вказаного Закону визначено, що у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.
Так, судом встановлено, що в газеті "Голос України" № 116 (5616) від 22.06.2013 року опубліковано оголошення про порушення провадження про банкрутство у справі № 910/9741/13.
Отже, позивач мав звернутись із своїми конкурсними вимогами до відповідача із заявою про визнання таких вимог в межах справи про банкрутство у вказаний строк відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, доказів того, що позивач звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суду не надано.
З урахуванням вищезазначеного, суд, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після закінчення цього строку повинен відмовити у задоволенні позову.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду не порушено відповідачем тому в позові про відшкодування збитків за договором оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України №UCA-144-03 від 10.04.2003 року у розмірі 33 300 000,00 грн. слід відмовити.
04.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, не порушено відповідачем, то в позові слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 23.07.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна