11 червня 2007 р. Справа № 17/91
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:
позивача - Шибаєв А.М., представник за довіреністю;
відповідача - Орос Й.Я., директор
розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат», м. Мукачево про стягнення 5345 гривень адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів,
Позивачем заявлені вказані вимоги, а представник позивача наполягає на їх задоволенні, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі-Закон) не виконав встановлений на 2006 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим штрафних санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, що становить предмет позовних вимог.
Відповідач письмовому відзиві на позов та його представник у ході судового розгляду заперечує проти позову, пояснюючи невиконання нормативу підприємством відсутністю інвалідів, що направлялися б у встановленому порядку Мукачівським центром зайнятості як органом працевлаштування.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
За змістом ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Відповідачеві за змістом вищенаведеного Закону на 2006 рік встановлено норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за 2006 рік становила 22 особи.
Матеріалами справи, зокрема статистичним звітом відповідача «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» (форма №10-ПІ), встановлено що на підприємстві відповідача у звітному періоді не був працевлаштований інвалід, що є підставою для сплати санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, що є предметом позовних вимог.
Разом з тим, відповідачем доведено поданими суду документами (довідка Мукачівського міського центру зайнятості від 24.04.07 № 528 та звіти відповідача про наявність вакансій за формою № 3-ПН на протязі звітного періоду), що ТОВ «Делікат» на протязі 2006р. було створено робоче місце за професією «офіціант», на якому можна було працевлаштувати інваліда, про що повідомлено у встановленому порядку орган працевлаштування. Оскільки останнім не направлялися інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача, відсутні підстави для покладення відповідальності на ТОВ «Делікат»за недотримання зазначеного нормативу.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України,
суд постановив:
1. У позові відмовити.
25.06.07
Суддя Ушак І.Г.