про закриття провадження у справі
Справа № 819/1010/18
19 липня 2018 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
прокурора: Гриценяк О.І.;
представника позивача: Стрижак О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, -
Заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 74958,81 грн.
Ухвалою суду від 12 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №819/1010/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17 липня 2018 року представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просить закрити провадження у даній адміністративній справі. Також просив проводити розгляд даного клопотання без його участі.
Прокурор в судовому засіданні проти закриття провадження в адміністративній справі заперечила, оскільки вважає, що даний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представник позивача в судовому засіданні вказала, що Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 вказав, що плата за проїзд великоваговим транспортним засобом за своєю правовою природою є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Зазначила, що при вирішенні питання про закриття провадження у даній справі покладається на думку суду.
При вирішенні питання про закриття провадження в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на 89 км. автомобільної дороги Львів-Радехів-Луцьк 15 березня 2018 року проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля Renaum, модель Magnum 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки Wilcox, модель 601752, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 про що складено відповідну довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.03.2018 року №0003587 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.03.2018 року №0010549. Під час проведення контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових обмежень, а саме: повна фактична маса транспортного засобу склала 43,6 тонн при нормативно допустимій - 40 тонн. На підставі зазначеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №2 на суму 2329,60 євро. Відповідач в добровільному порядку не сплатив плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Оскільки Укртрансбезпека та її територіальні органи не наділені повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом, а плата за проїзд дорогами загального користування є одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. (п.2 ч.1 ст.4 КАС України)
Так, п.1 ч.1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. (п.7 ч.1 ст. 4 КАС України)
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підп. 15, 27 п. 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Слід відмітити, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.
При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень. До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
Проте жодним нормативним актом позивача не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.
Аналіз правових норм дає підстави вважати, що спір про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 06 червня 2018 року у справі №820/1203/17.
Як зазначено в ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, оскільки зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі № 819/1010/18 за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 74958,81 грн.
Роз'яснити позивачу, що дана справа віднесена до юрисдикції господарського суду Тернопільської області.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 23 липня 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюка А.З.