Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
19 липня 2018 р. справа № 820/4293/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши у судовому засіданні у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7), до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 61002, АДРЕСА_1), про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
1.Зобов'язати ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - фундамент під будівлю із залізобетонних фундаментних блоків (орієнтовні розміри фундаменту в плані 14,0 х 34,0 м.), що розташований на земельній ділянці площею 0.2 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_2.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код: 04059243; рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що Інспекцією, під час позапланової перевірки на об'єкті: «Об'єкт будівництва по АДРЕСА_2» (акт №556-А від 18.07.2017) встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0.2 га, виконано будівельні роботи, а саме: влаштовано фундамент під будівлю з залізобетонних фундаментних блоків (орієнтовні розміри фундаментів в плані 14,0 х 34,0 м.) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без розробленого та затвердженого проекту об'єкта архітектури, без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляд, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9, ст. 11, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
Ухвалою суду від 05.06.2018 року прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за означеним позовом.
Копію ухвали направлено відповідачу по справі, проте правом надання відзиву на позов відповідач не скористався. Відповідач, повідомлений належним чином про дату розгляду справи у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, свого представника до участі у розгляді справи - не направив.
До канцелярії суду представником позивача 19.07.2018 року подане клопотання, в якому представник позивача за дорученням не заперечує проти розгляду справи у порядку письмового провадження. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією, під час позапланової перевірки на об'єкті: «Об'єкт будівництва по АДРЕСА_2» (акт № 556-А від 18.07.2017) встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0.2 га, виконано будівельні роботи, а саме: влаштовано фундамент під будівлю з залізобетонних фундаментних блоків (орієнтовні розміри фундаментів в плані 14,0 х 34,0 м.) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без розробленого та затвердженого проекту об'єкта архітектури, без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляд, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9, ст. 11, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466. (а.с. 19-22).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.05.2018 №124675922 земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, по АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 16-17).
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.07.2017 № 556/1-Пр-У, терміном усунення порушення до 18.09.2017 р. (а.с. 23).
На підставі наказу Інспекції №1 від 11.04.2016, відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), згідно направлення Інспекції для проведення позапланового заходу від 29.09.2017 № 771-Н,з метою перевірки виконання вимог припису № 556/1-Пр-У від 18.07.2017, проведено перевірку на об'єкті: «Об'єкт будівництва по АДРЕСА_2» (термін перевірки з 04.10.2017 до 18.10.2017).
Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті «Об'єкт будівництва по просп. Жуковського, 34 у м, Харкові» (акт від 18.10.2017 № 771-А) встановлено факт невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.07.2017 №556/1-Пр-У, що є порушенням пп. «а» п. З ч, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. З п. 11 та абз. 4 п.14 Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності та надано припис від 18.10.2017 № 777/1-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, терміном усунення порушення до 18.12.2017 року (а.с. 37).
На підставі наказу Інспекції № 1 від 11.04.2016, відповідно до Порядку, згідно направлення Інспекції для проведення позапланового заходу від 05.04.2018 № 308-Н, з метою перевірки виконання вимог припису № 771-Пр-У від 18.10.2017, здійснено вихід на об'єкт: «Об'єкт будівництва по АДРЕСА_2» (термін перевірки з 10.04.2018 до 16.04.2018).
Під час виходу на місце фахівцями позивача встановлено наявність фундаменту з залізобетонних фундаментних блоків (орієнтовні розміри фундаментів в плані 14,0 х 34,0 м.). Ознак проведення будівельних робіт не встановлено. Суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкта був відсутній. Доступу на територію об'єкта не було (доповідна записка від 16.04.2018).
В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по об'єкту за адресою: АДРЕСА_2
Вказані обставини свідчать про систематичне невиконання відповідачем вимог приписів Інспекції (припис від 18.07.2017 № 556/1-Пр-У, припис від 18.10.2017 № 777/1-Пр-У).
Судом з'ясовано, що ані відповідні приписи Інспекції, ані постанова по справі про адміністративне правопорушення від 31.07.2017 № 556-П ОСОБА_1 у судовому порядку не оскаржувались.
Позивач зазначає, що Інспекцією направлявся лист ОСОБА_1 від 10.04.2018 №1225/0/250-18 про необхідність прибути до Інспекції з відповідними документами (а.с. 42), однак станом на час подання позову, ОСОБА_1 до Інспекції не прибув. Інформації про виконання вимог припису до Інспекції не надходила, ОСОБА_1 або уповноваженою особою не представлено документів, що підтверджують виконання вимог припису.
Отже, вимоги приписів від 18.07.2017 № 556/1-Пр-У та від 18.10.2017 № 771-Пр-У не виконані.
У зв'язку з вищевикладеним Інспекція вимушена була звернутися до суду з означеним позовом.
Надаючи правову оцінку рішенням та діям суб'єкта владних повноважень в межах спірних правовідносин, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9,10,19,20,21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 (далі - Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
З аналізу вищевикладених приписів законодавства суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, як спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють проведення перевірок у сфері заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Статтею 26 та ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
- розроблення проектної документації та проведення у випадках,
- передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження
- проектної документації;
- виконання підготовчих та будівельних робіт;
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно- будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до ст. 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 376 ЦК України будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Законом встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Судом встановлено, що Інспекцією, під час перевірки встановлено, що будівельні роботи на об'єкті: «Об'єкт будівництва по просп. Жуковського, 34 у м, Харкові» виконуються без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без розробленого та затвердженого проекту об'єкта архітектури, без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду.
Отже, «Об'єкт будівництва по АДРЕСА_2» є об'єктом самочинного будівництва.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно ОСОБА_1 порушено наступні нормативно-правові акти у будівництві:
• ДБН А.2.2-3-2014, що встановлює склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури., а також визначено, що будівництво починається після затвердження проектної документації:
• ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», якою передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», відповідно до якої при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;
• ст. 16 Закону України «Про основи містобудування», згідно якої будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно - кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.
Самочинне будівництво, що здійснюється з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання містобудівної діяльності.
Зазначені порушення є істотними порушеннями будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам, а тому, враховуючи викладене, вважаємо що дії вчинені ОСОБА_1 порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно - будівельного контролю - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо.
Пункт 5 Постанови Пленуму № 6 передбачає, що відповідно до положень статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
Поняття «знесення», згідно положень пп. «в» п. 6.3.3 ДБН А .3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» може включати знесення не тільки наземних, а і підземних частин будівель і споруд.
Таким чином, оскільки відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.07.2017 №556/1-Пр-У, від 18.10.2017 № 777/1-Пр-У, суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради позовних вимог.
Суд зазначає, що обраний спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується Постановою ВССУ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України» (про правовий режим самочинного будівництва), тому позовні вимоги Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва - фундамент під будівлю з залізобетонних фундаментних блоків (орієнтовні розміри фундаменту в плані 14,0 х 34,0 м.), що розташований на земельній ділянці площею 0.2 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7), до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 61002, АДРЕСА_1) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - фундамент під будівлю із залізобетонних фундаментних блоків (орієнтовні розміри фундаменту в плані 14,0 х 34,0 м.), що розташований на земельній ділянці площею 0.2 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 61002, АДРЕСА_1) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2018 року.
Суддя Шляхова О.М.