м. Вінниця
17 липня 2018 р. Справа № 802/1669/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренка І.В.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Черпітяк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно прийняв вимогу №Ф-4519-17 від 18.12.2017 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4224 грн., оскільки позивач звільнений від сплати єдиного внеску на підставі частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" як особа з інвалідністю 3 групи.
На вказаний адміністративний позов відповідач подав відзив (вх. № 27248 від 03.07.2018), в якому на обґрунтування заперечень зазначає, що фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію на вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і зобов'язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. Вважає, що оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років, то оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску прийнята в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
На вказаний відзив позивач надав відповідь на відзив (вх. № 29650 від 17.07.2018), в якій зазначає, що не заперечує факту того, що не має статусу пенсіонера за віком, однак вважає, що саме наявність статусу інваліда звільняє його від сплати ЄВС.
Ухвалою від 17.07.2018, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_3 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.04.2018 № 1620, та одночасно є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Згідно з копією посвідчення серії Є №044433 від 23.09.2010 позивач є інвалідом війни третьої групи.
18.12.2017 ГУ ДФС України у Вінницькій області виставило позивачу вимогу №Ф-4519-17 від про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4224 грн.
16.01.2018 позивач заявою повідомив Вінницьке управління ГУ ДФС України у Вінницькій області, що він звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як інвалід війни третьої групи та просив зняти нарахування єдиного внеску.
На вказану заяву позивачеві відправлений лист від 22.02.2018, в якому зазначено, що для вирішення питання відносно того чи підпадає позивач під категорію платників, які звільняються від сплати єдиного внеску за 2017 рік Вінницьке управління ГУ ДФС України у Вінницькій області направило лист до Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо виду пенсії, яку позивач отримує. Вказано, що така інформація буде повідомлена позивачеві наступним листом.
27.02.2018 ОСОБА_3 знову звернувся до Вінницького управління ГУ ДФС України у Вінницькій області з заявою, в якій зазначив, що він є інвалідом війни третьої групи та просив надати роз'яснення щодо сплати єдиного внеску.
Листом від 16.03.2018 Вінницьке управління ГУ ДФС України у Вінницькій області надало відповідь на заяву позивача, в якій повідомило, що позивач не звільняється від сплати єдиного внеску за період з 04.07.2014 по 31.12.2017, оскільки отримує пенсію за вислугу років.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати і повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010.
Відповідно до статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт четвертий частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Згідно з положеннями частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (в редакції, чинній до 01.01.2018, тобто в період нарахування позивачу єдиного соціального внеску) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №805/2195/17-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 трудові пенсії діляться на пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Також, згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом вище, позивач є інвалідом війни третьої групи та отримує пенсію.
Таким чином, в силу вимог частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_3 звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.
Відповідачем не надано доказів про звернення позивача з заявою про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.
Відтак, враховуючи, що позивач є пенсіонером за віком, звільнений від сплати єдиного внеску, а договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав, він не має обов'язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4224 грн.
Щодо посилань представника відповідача на постанови Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-59а14, від 18.11.2014 № 21-379а14, то суд зазначає, що правовідносини, які були предметом розгляду Верховним Судом України та спірні правовідносини, що склались між сторонами та є предметом розгляду у даній справі, не є подібними.
Так, у межах правовідносин, які були предметом розгляду у вказаних справах позивачі, звертаючись з позовом до суду, посилалися на те, що відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вони звільняються від сплати єдиного внеску, оскільки є фізичними особами-підприємцями та отримують пенсію за вислугу років.
Верховний Суд України дійшов висновку, що фізичним особам-підприємцям, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.
Поряд із цим, у даній адміністративній справі позивач, звертаючись до суду, зазначив, що звільнений від сплати єдиного внеску на підставі частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" як інвалід третьої групи.
Таким чином, на думку суду, постанови Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-59а14, від 18.11.2014 № 21-379а14 не можуть бути застосовані для врегулювання спірних правовідносин у даній адміністративній справі.
За вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що відповідач протиправно нарахував позивачеві борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4224 грн. відповідно до оскаржуваної вимоги.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність оскаржуваної вимоги про сплату боргу. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області від 18.12.2017 № Ф-4516-17.
Стягнути на користь ОСОБА_3 (21034, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович