ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 липня 2018 року 09:40 № 826/15761/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації
третя особаДепартамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації
про представники сторін:визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії позивача - ОСОБА_3; відповідача - не з'явився,
04.12.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення протиправними, а також зобов'язати відповідача встановити йому статус інваліда війни і видати посвідчення.
Зазначена справа відповідно до протоколу автоматичного розподілу була передана на розгляд судді Пащенка К.С.
06.12.2017 було відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовку справи до розгляду, запропоновано відповідачу подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача; призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2018.
16.01.2018 через канцелярію суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому він посилаючись на те, що надані позивачем документи не підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони, що є обов'язковою передумовою для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення для даної категорії осіб, просив у позові відмовити.
25.01.2018 у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.03.2018 для надання сторонами додаткових пояснень щодо предмету спору.
29.01.2018 ухвалами суду були витребувані додаткові докази від Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації та від Державного архіву Київської області належним чином засвідчені копії документів (накази, довідки, тощо) на підтвердження залучення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, якого наказами генерального директора Київського виробничого об'єднання «Ремторгоборудование» від 02.10.1986 №343 та від 16.10.1986 №354 відряджено в м. Чорнобиль для проведення ремонтно-монтажних робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія НОМЕР_1) до виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС) у складі формувань Цивільної оборони.
08.02.2018 листом №01.1-23/210 від 01.02.2018 Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації повідомив суд, що в архіві Департаменту, під грифом «обмеження доступу», наявні Розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області з питань ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видані починаючи з 26.04.1986. Зазначені розпорядчі документи начальника ЦО Київської області містять прямі вказівки щодо організації заходів Цивільної оборони, завдання з цього приводу всім службам Цивільної оборони Київської області, а також обласним організаціям та установам. При цьому вони не містять відомостей щодо залучення до цих робіт конкретних підприємств та окремих громадян. Враховуючи вищевикладене, департамент не володіє інформацією щодо залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони.
01.03.2018 у судовому засіданні позивачем було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів, надано відповідь на відзив та заявлено про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації. Ухвалою суду зазначене клопотання було задоволено, Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У зв'язку із цим у справі було оголошено перерву до 12.04.2018.
26.03.2018 третьою особою через канцелярію суди було подано письмові пояснення, в яких зазначено, що, на думку Департаменту, позов підлягає задоволенню.
12.04.2018 представником позивача у судовому засіданні були надані додаткові пояснення, після чого суд на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно наданих позивачем документів встановлено, що в період з 19.06.1986 по 31.08.2000 позивач працював слюсарем-ремонтником та електромеханіком 5-го розряду по торгівельному та холодильному обладнанню на підприємстві Київське виробниче об'єднання «Ремторгустаткування» республіканського промислового об'єднання «Укрторгтехніка» Міністерства торгівлі УРСР.
Після настання аварії на ЧАЕС позивач двічі залучався до робіт по ліквідації наслідків аварії. У підсумку позивач перебував на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС дві вахти: з 02.10.1986 по 16.10.1986 та з 17.10.1986 по 30.10.1986 (довідка від 29.06.2017 №8 про роботу в м. Чорнобиль; копії витягів з наказів Київського виробничого об'єднання «Ремгоргоборудование» від 02.10.1986 №343 та від 16.10.1986 №354), внаслідок чого отримав опромінення 0,52 бер. (довідка від 20.04.1998 №463).
22.03.2000 на підставі Експертного висновку №63 Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань та смертності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС (засідання №1/2000 від 18.01.2000) позивач отримав Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 1), Серія А №105716 та вкладку №095932 до посвідчення як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки сер. КИЕ-1 №046346 від 10.06.2002 про встановлення ступеню втрати працездатності із встановленням причини інвалідності, інвалідність позивача другої групи спричинена хворобами, пов'язаними з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
31.08.2017 з метою отримання статусу інваліда війни та відповідного посвідчення позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (відповідача) із заявою та надав відповідні документи, у т.ч. копію довідки медико-соціальної експертної комісії від 10.06.2002 №046346, копію інформаційної довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (про участь у формуваннях ЦО) від 27.06.2017 №01.1-14/1081-1; копії довідок ПАТ «Ремторгустаткування» від 29.06.2017 №8 та №46; копії витягів з наказів Київського виробничого об'єднання «Ремгоргоборудование» від 02.10.1986 №343 та від 16.10.1986 №354.
Листом Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації №105/74/81-1023/18-10797 від 11.09.2017 за підписом начальника управління Мозгової О.В. позивачу було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни із посиланням на те, що надані документи не містять інформації про залучення його до формувань Цивільної оборони.
Не погоджуючись із відмовою у встановленні йому статусу інваліда війни, позивач звернувся із позовом, у якому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його надати статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни на підставі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України від 22.10.1993 №355 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ, необхідною є одночасна наявність обставин: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.
Суд вважає доведеними факти участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини, однак, свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796-ХІІ. Водночас для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ) окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Закон №3552-ХІІ містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону (рестр. № 3078 від 06.02.2003) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони), який був прийнятий 15.06.2004 під №1770-IV і набув чинності 08.07.2004 та яким, власне, і було доповнено ч. 2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ пунктом 9, «з перших днів аварії на Чорнобильській АЕС 1300 осіб, залучених до мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони Чернігівської, Житомирської та Київської областей, виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення. На той час загони Цивільної оборони знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню».
Отже, окрім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10.05.2018 по справі №279/12162/15-а (провадження К/9901/14487/18), від 07.06.2018 по справі №377/797/17 (провадження №К/9901/5706/17).
Документи, які позивач долучив до своєї заяви, адресованої відповідачу, щодо набуття статусу інваліда війни належним чином підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв'язку з тим, що він брав участь у таких заходах. Утім, належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав. Ця обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ) поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (пп. 1 ч. 1 ст. 9 Закону №796-ХІІ).
Інформаційну довідку Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (про участь у формуваннях ЦО) від 27.06.2017 №01.1-14/1081-1 суд не може взяти до уваги як доказ залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскілки в ній фактично міститься лише позиція третьої особи про організацію залучення громадян до виконання робіт виключно у складі формувань Цивільної оборони, що не відповідає змісту досліджених судом документів та положенням законодавства, чинного як на час виконання цих робіт, так і станом на день розгляду справи.
За відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача саме до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ, суд не вбачає.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд вважає, що заявлені позовні вимоги, за викладених в позові підстав, не є обґрунтованими, а обставини, на які посилається позивач - доведеними, відтак позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.
Суддя К.С. Пащенко