Справа № 822/1971/18
іменем України
16 липня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.
за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача: Роюк В.Ю.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за віком у зв'язку з досягненням 60-ти річного віку та страхового стажу не менше 25 років..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про відмову у призначені пенсії за віком є протиправним, оскільки прийнято із порушенням статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" якою передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком, відповідачем не враховано те, що позивачем був наданий дублікат трудової книжки. Відновлені записи про роботу, які не враховані відповідачем були відновлені правонаступниками вищезазначених підприємств, які в період 90-х років минулого століття були реорганізовані (приватизовані), а Чорноострівський дослідно-експериментальний завод був філією Хмельницького підприємства "Адвіс".
Позивач вважає, що відомостей трудової книжки та доданих ним до заяви документів достатньо для зарахування періодів роботи до страхового стажу, через що в відповідача були відсутні підстави для неврахування наведених періодів роботи у складі загального стажу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав відзив, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. За змістом відзиву в ході розгляду наданої ОСОБА_3 заяви про призначення пенсії за віком встановлено, що загальний стаж останнього становить 22 років 9 місяців 15 днів, через що прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.
До страхового стажу не враховано період роботи з 10.03.1976 по 23.06.1976 у Чорноострівському дослідно - експериментальному заводі не був врахований, оскільки запис про звільнення з роботи позивача завірений печаткою іншого підприємства - ВАТ "Адвіс", а період роботи з 01.10.1989 по 25.12.1999 у ВАТ "Автомобіліст" не зараховано, оскільки згідно довідки головного управління статистики ВАТ "Автомобіліст" було створено лише у 1996 році. Згідно з п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях. що затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 запис про звільнення заноситься адміністрацією підприємства після видання наказу, але не пізніше недільного строку і в день звільнення повинен точно відповідати тексту наказу. Відповідно до п. 4.1. вищевказаної Інструкції, при звільненні працівника всі записи про роботу занесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві завіряються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів. А тому записи завірені печаткою іншого підприємства не можуть враховуватись до страхового стажу позивача.
Періоди роботи з 25.06.1976 по 02.05.1977 у ремонтному підприємстві "Агротехсервіс" та з 16.06.1985 по 30.09.1989 у Чорноострівському ВАТ "Ремтехсервіс", не були враховані оскільки записи про звільнення з роботи позивача завірені гербовою печаткою України. Відповідно до ст. 20 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996 Державними символами України визнаються Державний прапор України, Державний гімн України та Державний герб України. Відповідно до ст.1 Закону України "Про Державний герб України" №2137-ХІІ від 19.02.1992 тризуб затверджено, як малий герб України. З огляду на це, записи за вказані періоди не можуть братись до уваги, оскільки завірені гербовою печаткою України, що свідчить про те, що ці записи було зроблено значно пізніше ніж того вимагала Інструкція, а тому не можуть братись до уваги при врахуванні позивачу страхового стажу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, судове засідання по справі призначено на 28.06.2018.
В судовому засіданні 16.07.2018 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків та витребування доказів.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
ОСОБА_3 05.02.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За наслідком розгляду наданої позивачем заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно наданих відповідачем відомостей загальний стаж ОСОБА_3 становить 22 років 9 місяців 15 днів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_3 наступні періоди роботи:
- з 10.03.1976 по 23.06.1976 у Чорноострівському дослідно-експериментальному заводі;
- з 25.06.1976 по 02.05.1977 у ремонтному підприємстві "Агротехсервіс";
- з 16.06.1985 по 30.09.1989 у Чорноострівському ВАТ "Ремтехсервіс";
- з 01.10.1989 по 25.12.1999 у ВАТ "Автомобіліст".
Період роботи з 10.03.1976 по 23.06.1976 у Чорноострівському дослідно експериментальному заводі не був врахований, оскільки запис про звільнення з роботи позивача завірений печаткою іншого підприємства - ВАТ "Адвіс", а період роботи з 01.10.1989 по 25.12.1999 у ВАТ "Автомобіліст" не зараховано, оскільки згідно довідки головного управління статистики ВАТ "Автомобіліст" було створено лише у 1996 році.
Періоди роботи з 25.06.1976 по 02.05.1977 у ремонтному підприємстві "Агротехсервіс" та з 16.06.1985 по 30.09.1989 у Чорноострівському ВАТ "Ремтехсервіс", не були враховані оскільки записи про звільнення з роботи позивача завірені гербовою печаткою України.
Оцінюючи спірні правовідносини суд дійшов наступних висновків.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років (стаття 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788).
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 14 закону страхувальниками є, роботодавці : підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).
Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Частиною 2 статті 20 Закону 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Статтею 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846.
Пунктами 1.6. та 1.7. цього порядку передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії визначений пунктом 2.1. порядку № 22-1. Цим пунктом передбачено подання, зокрема, документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Встановлено, що за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 4.1. порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів спір, що виник між сторонами, стосується наявності підстав для призначення пенсії позивача та відповідно обґрунтованості відмови відповідача у призначенні пенсії.
При вирішенні питання про правомірність відмови відповідача у призначенні пенсії, суд виходить із того, що трудова книжка є у розумінні вимог чинного законодавства основним документом, який підтверджує страховий стаж.
В ході вирішення питання щодо правомірності відмови відповідача у зарахуванні до загального стажу періоду роботи позивача з 10.03.1976 по 23.06.1976 у Чорноострівському дослідно-експериментальному заводі, з 25.06.1976 по 02.05.1977 у ремонтному підприємстві "Агротехсервіс", з 16.06.1985 по 30.09.1989 у Чорноострівському ВАТ "Ремтехсервіс", з 01.10.1989 по 25.12.1999 у ВАТ "Автомобіліст" через вчинення записів про роботу в дублікаті трудової книжки суд виходить із наступного.
Записи про роботу позивача на наведених вище підприємствах у визначені періоди роботи вчинені в трудовій книжці серії БТ-ІІ 6859995, копія якої наявна в матеріалах справи. В матеріалах справи наявна копія дублікату трудової книжки.
Можливість отримання працівником дублікату трудової книжки визначено розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17.08.1993 року за № 110.
Дублікатом трудової книжки є другий екземпляр документу, який має ту ж саму силу, що й оригінал. Враховуючи відсутність в відповідача будь-яких зауважень до записів про роботу позивача, окрім тих, що записи вчинені в дублікаті трудової книжки, суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні наведених періодів роботи до стажу роботу (загального та пільгового) за наявності інших передбачених законодавством підстав для такого зарахування є протиправною.
Суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вжило достатніх заходів щодо встановлення дійсного страхового стажу ОСОБА_3, оскільки в матеріалах справи міститься лист Хмельницької РДА, в якому зазначено, що у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань дані про правонаступництво ВАТ "Ремтехсервіс", а також про створення та реорганізацію ВАТ "Автомобіліст" не містяться. Повідомлено, що реєстраційні справи ВАТ "Ремтехсервіс" та ВАТ "Автомобіліст", знаходяться на зберіганні у Хмельницький районній державній адміністрації.
Отже, у відповідача була можливість вжити дій для об'єктивного обрахування страхового стажу позивача.
Суд вважає, наведені в трудовій книжці відомості достатніми для зарахування періоду роботи позивача з 10.03.1976 по 23.06.1976, з 25.06.1976 по 02.05.1977, з 16.06.1985 по 30.09.1989, з 01.10.1989 по 25.12.1999, з огляду на що відмова відповідача у здійсненні такого зарахування є неправомірною.
З огляду на таке суд вважає, що рішення відповідача № 14008/03 від 14.05.2018 про відмову позивачу в призначенні пенсії є неправомірним, при його прийнятті відповідачем безпідставно не включено до стажу періоди роботи позивача, через що зазначене рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. за квитанцією №2571996 від 08.06.2018. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,Хмельницький,Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за віком у зв'язку з досягненням 60-ти річного віку та страхового стажу не менше 25 років.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 липня 2018 року
Головуючий суддя Г.В. Лабань