про відмову у відкритті провадження
19 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/620/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Заставнівської міської ради (код ЄДРПОУ 04062140, вул. Гагаріна, 9, м. Заставна, Чернівецька область, 59400) про скасування рішення,-
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_2 (позивач) просить визнати протиправним та скасувати рішення Заставнівської міської ради №743/27-І-2015 від 09.07.2015 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення межі та передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0669 га - кадастровий номер: НОМЕР_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2.
Суд зазначає, що після надходження на адресу суду вищевказаного адміністративного позову, проводились повторні автоматизовані розподіли справи, проте за відсутності потрібної кількості суддів для розподілу справи автоматичний розподіл справи не відбувся.
12.07.2018 року за наявності потрібної кількості суддів для проведення розподілу справи, проведено автоматизований розподіл справи за результатами якого справу передано на розгляд головуючому судді Григорашу В.О.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
В даній справі судом встановлено, що позивач заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження Технічної документації із землеустрою, якою встановлено межі та передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку.
Встановлено, Рішенням Заставнівського районного суду від 03.11.2014 року №716/1212/14-ц вирішено: поділити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступним чином:
виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_2, на 57/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Підвал І площею 8,70 кв.м.; Веранду 1-І площею 8,70 кв.м.; Коридор 1-2 площею 10,70 кв.м.; Кімнату 1-3 площею 16,60 кв.м.; Кімнату 1-4 площею 13,60 м.кв; Кімнату 1-5 площею 18.10 кв.м. Всього по житловому будинку 76,40 кв.м., загальною вартістю 152830,00 грн згідно першого варіанту поділу висновку експертизи №15014;
виділити у натурі та визнати право власності за ОСОБА_2 на 65/100 частин господарських будівель та споруд у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Сарай літ. Б-100%; Літню кухню літ. В - 100%; Вбиральню літ. Д - 1/2 частку (50%) Ворота №1-1/2 частку (50%); Хвіртку №2-1/2 частку (50%); Огорожу №3 1/2 частку (50%); Огорожу №4 - 1/2 частку (50%), загальною вартістю 74606 грн згідно другого варіанту поділу висновку експертизи №15014.
виділити у натурі та визнати право власності за ОСОБА_3, на 43/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Підвал II площею 18,20 кв.м.; Кладову III площею 9,60 кв.м.; Кладову 1-6 площею 9,30 кв.м.; Кімнату 1-7 площею 20, 80 кв.м. Всього по житловому будинку 57, 90 кв.м., загальною вартістю 107142 грн згідно першого варіанту поділу висновку експертизи №15014;
виділити у натурі та визнати право власності за ОСОБА_3, на 35/100 господарських будівель та споруд у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Гараж літ. Г -100%; Погріб літ. Пг-100%; Вбиральню літ. Д - 1/2 частку (50%); Ворота №1- 1/2 частку (50%); Хвіртку №2 -1/2 частку (50%); огорожу №3 -1/2 частку (50%); огорожу №4 - 1/2 частку (50%), загальною вартістю 40370 грн згідно другого варіанту поділу висновку експертизи №15014.
Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі Рішення Заставнівського районного суду від 03.11.2014 року №716/1212/14-ц , 13.03.2015 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 57/100 частки житлового будинку загальною площею 134,3 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1
19.08.2015 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/1 частки земельної ділянки, за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,0669 га, розташованою за адресою АДРЕСА_1
25.08.2015 року ОСОБА_3 отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,0669 га, розташованою за адресою АДРЕСА_1
Аналіз встановлених фактичних обставин справи дає підстави суду вважати, що звертаючись до суду про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування позивач намагається відновити своє право власності на частину земельної ділянки, яке, на підставі оскаржуваного рішення, зареєстровано за ОСОБА_3.
Суд зазначає, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України.
За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) 2. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
У справі, що розглядається, оскаржуються рішення органу місцевого самоврядування із земельних питань, стосовно яких існує спір про цивільне право, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з правом власності на земельну ділянку, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24.01.2017 року №815/6165/14 та Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 року № 396/2550/17.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту першим частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Частиною шостою статті 170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд роз'яснює позивачу його право на звернення за захистом порушених прав до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, з урахуванням вимог, щодо територіальної підсудності встановленої ст.ст. 26-29 Цивільно процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 170, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Заставнівської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення №743/27-І-2015 від 09.07.2015 року.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш