Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 липня 2018 р. справа № 820/2002/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Непопа С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61000) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича (вул. Велика Васильківська, 10, м. Київ, 01004) про скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича в частині включення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. за реєстровим номером 719 до переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що ОСОБА_3, зокрема, не погоджується з процедурою та наявністю передбачених чинним законодавством підстав включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександром Володимировичем договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року до переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, в результаті чого відповідачем прийнято спірне рішення, яке оформлено протоколом від 13.05.2017 року. Так, представник позивача зазначила, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександром Володимировичем всупереч вимогам чинного законодавства в односторонньому порядку вирішено віднести договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року до переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, незважаючи на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення було відсутнє як рішення суду про визнання правочину нікчемним, так і докази того, що вищезазначений договір є нікчемним в силу приписів (на підставі) закону. При цьому, представник позивача звернула увагу суду, що уже після прийняття оскаржуваного рішення, оформленого у вигляді протоколу від 13.05.2017 року, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександр Володимирович 12.12.2017 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про визнання нікчемного правочину недійсним. Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване рішення, яке прийнято необґрунтовано, безпідставно та не у спосіб, який визначений чинним законодавством.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександр Володимирович діяв у відповідності до вимог Порядку виявлення правочинів, що є нікчемними № 826 та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення, як вважає відповідач, не створює для позивача обов'язків, не порушує її прав, оскільки є внутрішньо - розпорядчим документом, а діяльність Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПУАТ "Фідобанк" взагалі направлена на виявлення правочинів (у тому числі і договорів), що є нікчемними та здійснювалась в рамках та згідно вимог діючого законодавства, а тому, на думку відповідача, була цілком законна і обґрунтована. З огляд на вищезазначене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 12.07.2017 року представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2016 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Фідобанк» укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, загальною площею 97, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1402499,41 грн. (у т.ч. ПДВ - 233749,90 грн.).
Відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна, його ціна була становлена за домовленістю сторін на підставі Звіту про оцінку майна № 51-ФБ, складеного суб'єктом оціночної діяльності 03 лютого 2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр оцінки власності ПАРЕТО», відповідно до якого вартість нерухомого майна становить 1 400 400 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 233 400 гривень 00 копійок.
Відповідно до рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру його виведення з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (а.с. 108).
Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 184 від 20.05.2016 року, Коваленка Олександра Володимировича призначено уповноваженою особо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якому делеговано повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «Фідобанк» (а.с. 110).
22 травня 2016 року Наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк» № 32 було створено комісію з перевірки договорів на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
25.05.2016 року Тимчасовою адміністрацією ПУАТ «Фідобанк» прийнято наказ № 32 про організаційні заходи щодо перевірки договорів, відповідно до якого створено комісію з перевірки договорів, укладених ПУАТ «Фідобанк» за період з 20.05.2015 року по 20.05.2016 року на предмет виявлення нікчемності правочинів, визначених ч. 3 ст. 38 Закону (а.с. 116).
Рішенням Правління Національного банку України від 18.07.2016 року № 142-рш відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПУАТ «Фідобанк» (а.с. 113).
19.07.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1265 про початок процедури ліквідації ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку (а.с. 114).
22.02.2017 року прийнято наказ № 24 про внесення змін до Наказу ПУАТ «Фідобанк» № 32 від 25.05.2016 року, відповідно до якого продовжено строк проведення перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних до 15.05.2017 року. (а.с. 117).
Відповідно до Протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПУАТ «Фідобанк» на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними від 13 травня 2017 року було вирішено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2016 р., а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2., посвідчений Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 719, визнати таким, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме, банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
Таке рішення було прийняте на підставі Звіту № 07-17-М-14-18, який був складений у 2017 році суб'єктом оціночної діяльності ПП «ТА-Експерт-Сервіс» на замовлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» - Коваленка О.В., відповідно до якого ринкова вартість вказаного майна становить 2 263 808 гривень без врахування ПДВ.
Відповідно до цього комісією було зароблено висновок, що продаж нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, було вчинено за ціною, яка нібито більш ніж на 20 % менша за ринкову, а відповідно до п. З ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є підставою для визнання договору нікчемним.
У вересні 2017 року листом за № 1-4-2-2/756 ПУАТ «Фідобанк» повідомлено ОСОБА_3, що суб'єктом оціночної діяльності ПП «ТА-Експерт-Сервіс» на замовлення ПУАТ «Фідобанк» визначено незалежну оцінку ринкової вартості предмету договору купівлі - продажу майна та встановлено його вартість у розмірі 2716569,60 грн.
З огляду на вимоги ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПУАТ «Фідобанк» вимагав відшкодувати збитки у розмірі 1314070,19 грн. (а.с. 33).
Листом від 14.09.2017 року № 1-4-2-2/736-ЛК/1 ПУАТ «Фідобанк» повідомлено ОСОБА_3 про нікчемність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2016 р., а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2., з огляду на приписи п. 3 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та попереджено, що у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент виникнення правочину (а.с. 121).
Доказів на правлення на адресу ОСОБА_3, оскаржуваного рішення, оформленого протоколом від 13.05.2017 року відповідачем до суду не надано.
Листом від 01.10.2017 року, ОСОБА_3 повідомила ПУАТ «Фідобанк» про те, що сторонами були належним чином та відповідно до вимог законодавства узгоджені усі умови вказаного договору, які були виконані в повному обсязі, в т.ч. і в частині оплати за нерухоме майно, яка надійшла від ОСОБА_3 на адресу ПУАТ «Фідобанк» (а.с. 122).
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).
Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2-4 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями саме перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, процедура щодо чого не є тотожною з процедурою віднесення правочину до категорії нікчемного, оскільки ці дві процедури наділені різними правовими природами та не є тотожними та/чи взаємовиключними поняттями.
В той же час, право на віднесення правочину (договору) до нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.
Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим, оскільки відповідне рішення суб'єкта владних повноважень має містити посилання на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним та належне обґрунтування.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання комісії від 13.05.2017 року Комісією вирішено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2016 р., а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2., посвідчений Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 719, визнати таким, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
При цьому, відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 р. №826, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 р. за №863/28993, у розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). У листі сторонам нікчемного правочину (договору) обов'язково зазначаються: підстава застосування наслідків нікчемності правочину (норма закону); інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності.
Разом з тим, протокол засідання комісії від 13.05.2017 року не містить обґрунтування обставин, які б свідчили про наявність підстави, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» для визнання вказаного договору нікчемним, а саме про продаж банком нерухомого майна за цінами, нижчими від звичайних із одночасним посиланням на конкретні обґрунтовані докази порівняння цін та визначення ринкової вартості нерухомого майна.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Як вбачається зі звіту про оцінку майна № 51-ФБ, проведеного ТОВ «Центр оцінки власності «Парето», замовником якого виступав ПУАТ «Фідобанк», вартість нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. становить 1400400,00 грн. (разом з ПДВ).(а.с. 18-20).
Отже, на момент укладення договору купівлі - продажу вказаного нерухомого майна, оцінка якого здійснена на замовлення самого ПУАТ «Фідобанк», ціна нерухомого майна становила 1400400,00 грн., а відтак ціна правочину була також погоджена між сторонами у відповідності до вимога діючого на той час законодавства.
Суд зазначає, що єдиним та належним доказом встановлення оціночної вартості майна, визначеного в договорі купівлі - продажу від 15.03.2016 року є Звіт про оцінку майна № 51-ФБ (ідентифікатор за базою ФДМУ 959083_01022016_51-1) FB, складений суб'єктом оціночної діяльності 03 лютого 2016 року (дата оцінки 01 лютого 2016 року) та який був складений на момент укладення вказаного договору, є чинним, не скасований ані на час розгляду справи, ані на час прийняття оскаржуваного рішення та був виконаний уповноваженою особою.
Звіт відповідача від № 07-17-М-14-18, який був складений у 2017 році суб'єктом оціночної діяльності ПП «ТА-Експерт-Сервіс», судом приймається до уваги, однак він не спростовує висновки Звіту про оцінку майна № 51-ФБ (ідентифікатор за базою ФДМУ 959083_01022016_51-1) FB, складеного при укладенні договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, оскільки оцінку вказаного нерухомого майна було проведено пізніше дати укладення договору купівлі - продажу зазначених нежитлових приміщень, що, водночас, не підтверджує того факту, що його складено з порушенням вимог законодавства, яке діяло на час оцінки об'єкту нерухомого майна.
Окрім того, висновок експертного оціночно - будівельного дослідження № 21382, складений 30.01.2018 року Харківським наукового - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, додатково підтверджує факт того, що ринкова вартість нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 становим на 01.02.2016 року становить 1407600 грн. (у т.ч. ПДВ) (а.с. 23-30).
Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не доведено факту відчуження банком нерухомого майна за цінами, нижчими за звичайну ціну, оскільки висновки спеціалізованих експертних установ про грошову оцінку майна не є безумовними та належними доказами ринкової вартості об'єкта нерухомості.
Визначення поняття ,,звичайна ціна" містить Податковий кодекс України, відповідно до пп. 14.1.71 якого звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі. Обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).
Отже, системно проаналізувавши вищезазначені норми права, суд вважає за потрібне зазначити, що самі лише результати оцінювання майна не є безумовними і обов'язковими, а відтак не можуть ставити під сумнів вже погоджені і виконані сторонами умови договору купівлі-продажу від 15.03.2016 року щодо вартості такого майна.
Щодо посилання відповідача на приписи ст. 228 Цивільногокодексу України, як на підстави віднесення комісією договору купівлі - продажу від 15.03.2016 року до нікчемного, то суд зауважує, що процедура визнання правочину недійсним передбачає встановлення таких обставин або шляхом прийняття окремного рішення суду, або ж такий правочин є нікчемним в силу приписів (на підставі) закону.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, з метою визнання договору купівлі - продажу від 15.03.2016 року, укладеного між ПУАТ «ФІДОБАНЬ та ОСОБА_3 таким, що відповідає ознакам нікчемності та визнання його недійсним в судовому порядку, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександр Володимирович звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу від 15.03.2016 року таким, що підпадає під ознаки нікчемності та визнання його недійсним лише 12.12.2017 року.
При цьому, як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і станом на час розгляду даної справи відсутнє судове рішення, яке б підтвердило як факт того, що договір купівлі - продажу від 15.03.2016 року підпадає під ознаки нікчемності, так і встановило б його недійсність в судовому порядку.
Також, суд зазначає, що відповідачем, на якого вимогами КАС України покладено тягар доказування правомірності спірного рішення, не надано до суду доказів на підтвердження визнання договору купівлі - продажу від 15.03.2016 року нікчемним в силу приписів (на підставі) закону.
Щодо посилань відповідача на практику Верховного суду України з приводу того, що накази (рішення) банку є внутрішніми документами та не створюють для вкладника правових наслідків, то суд зауважує, що висновки судів у кожній конкретній справі безпосередньо залежать від фактично встановлених конкретних обставин справи, які потребують окремої оцінки та зясування повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення фактів, на підставі яких прийнято кожне окремо визначене оскаржуване рішення.
Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_3, зокрема, не погоджується з процедурою та наявністю передбачених чинним законодавством підстав включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександром Володимировичем договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року до переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, в результаті чого відповідачем прийнято спірне рішення, яке оформлено протоколом від 13.05.2017 року.
Водночас, порушення прав ОСОБА_3 та створення для неї додаткових негативних юридичних наслідків виявилося, по-перше, у поданні Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександром Володимировичем позову до Дзержинського районного суду м. Харкова про визнання нікчемного правочину (договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року) недійсним.
По-друге, суд зазначає, що позивача в листі від 14.09.2017 року № 1-4-2-2/736-ЛК/1 ПУАТ «Фідобанк» попереджено, що кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент виникнення правочину.
Тобто, вказані обставини створили для позивача негативні наслідки у вигляді обмеження/припинення володіння майном чи зазнання значних фінансових втрат, що, відповідно порушує права особи вільно володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право особи на мирне володіння майном знайшло своє відображення і у Рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Золотас проти Греції» (№ 66610/09, 29/01/2013), згідно якого особа, яка розмістила грошову суму в банку, передавала йому право використання цієї суми, банк був зобов'язаний зберігати її, і в разі використання з метою отримання прибутку він повинен був повернути еквівалентну суму вкладнику після припинення дії угоди; отже, власник рахунку сумлінно міг вважати, що його вклад у банку знаходиться в безпеці, особливо при отриманні відсотків; власник рахунку правомірно вважав, що буде повідомлений про ситуації, що загрожує суті угоди з банком і його фінансовим інтересам, щоб він міг завчасно вчинити дії відповідно до закону і зберегти право на захист свого майна.
Таким чином, приймаючи до уваги, що суб'єктом владних повноважень віднесено договір купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року до нікчемних правочинів без дотримання процедури, визначеної чинним законодавством; доказів того, що вказаний договір є нікчемним в силу закону відповідачем до суду не надано; враховуючи відсутність рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання зазначеного договору нікчемним, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича, оформлене у вигляді протоколу від 13.05.2017 року, в частині включення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. за реєстровим номером 719 до переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" прийнято необґрунтовано, безпідставно та не у спосіб, що визначений чинним законодавство, а відтак вказане рішення підлягає скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича в частині включення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. за реєстровим номером 719 з переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61000) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича (вул. Велика Васильківська, 10, м. Київ, 01004, код 14351016).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2018 року.
Суддя Горшкова О.О.