16 липня 2018 р. Справа № 818/2190/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Колесник Я.М.,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/2190/18 за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Яніна Миколаївна, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_4 просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. від 12.04.2017, індексний номер: 34738460, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яким за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок загальною площею 82,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Свої вимоги мотивує тим, що державний реєстратор, приймаючи вказане рішення, не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: не перевірив документального підтвердження введення утвореного в результаті реконструкції об'єкта в експлуатацію та передчасно зареєстрував право власності на об'єкт будівництва за ОСОБА_3 Позивачка вважає, що порушено її право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження майном, так як на суміжній земельній ділянці ОСОБА_3 здійснив прибудову до житлового будинку та господарських приміщень з порушенням містобудівного законодавства. У державного реєстратора не було підстав для реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_3, оскільки в технічному паспорті на житловий будинок міститься відмітка "збудовано самовільно".
Також зазначила, що із вказаної на технічному паспорті інформації не зрозуміло чи зазначена декларація від 18.12.2011 № СМ19011095460 є декларацією про початок виконання будівельних робіт чи декларацією про готовність об'єкта до експлуатації. Крім того, існують суперечності між датою видачі декларації та реєстрацією змін об'єкта нерухомого майна, оскільки реєстрація проведена у вересні 2011 року, а декларація видана тільки у грудні 2011 року.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено обов'язок державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Таким чином, державний реєстратор не виконав вимоги законодавства та порушив процедуру прийняття рішення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що держаним реєстратором при прийнятті спірного рішення було встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав. У реєстрі на час розгляду заяви не були зареєстровані інші заяви, рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, обтяження або накладення арешту на будинок. Тобто, державний реєстратор внесла відомості до Реєстру щодо права власності на житловий будинок, яке виникло та було зареєстроване належним чином до 01.01.2013. Також зазначила, що відповідальність за достовірність даних в документах несе заявник. Просила відмовити в задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та зазначив, що позивачка не обґрунтовує свою позицію та не наводить конкретних доводів порушення її прав. Оскаржуваним рішенням державного реєстратора фактично було здійснено перенесення даних про право власності, яке виникло та було зареєстроване до вчинення оскаржуваних реєстраційних дій. Також зазначив, що право власності третьої особи на об'єкти нерухомості, яке позивачкою не оскаржується, було зареєстровано в КП "Сумське бюро технічної інвентаризації" на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 10.04.2017 ОСОБА_3 подав до державного реєстратора заяву про державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49). До заяви були додані такі документи: договір купівлі-продажу від 03.08.1999 № 871, посвідчений приватним нотаріусом Довгальовою Л.В., (а.с. 55); державний акт на право приватної власності на землю від 24.09.1999 НОМЕР_1, виданий Сумською міською радою, (а.с. 56); технічний паспорт на житловий будинок, виданий КП "Сумське бюро технічної інвентаризації" (а.с. 50-54).
12.04.2017 державний реєстратор Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34738460 (а.с. 60), відповідно до якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Цей закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії 12.04.2017) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 3, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Право власності підлягає державній реєстрації.
На час виготовлення технічного паспорта на будинок діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.
Відповідно до п. 1.3 вказаного Положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 03.08.1999 № 871 ОСОБА_3 придбав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрував його в БТІ Сумської міської ради 16.08.1999, про що здійснено запис у реєстраційній книзі № 142 за реєстровим № 15268. Вказане підтверджується відміткою на зворотній стороні договору (зворотна сторона а.с. 55), що також підтверджується копією довідки Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 27.06.2018 (а.с. 65).
У технічному паспорті також мається відмітка КП "Сумське бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації самовільного будівництва - дозволено згідно з декларацією від 18.12.2011 № СМ19011095460 (а.с. 52-53).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Частиною 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.
З урахуванням зазначених норм державний реєстратор встановив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням; перевірив документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Крім того, було проведено пошуки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (а.с. 58-59).
У ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" міститься вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме, якщо:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Суд вважає, що відповідач, здійснивши відповідні перевірки через пошуки в Реєстрах, встановивши відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав, прийняв законне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34738460 від 12.04.2017 (а.с. 60), відповідно до якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Також суд вважає необхідним зазначити, що ОСОБА_4 у позові обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення державного реєстратора порушує її право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження майном, так як на суміжній земельній ділянці ОСОБА_3 здійснив прибудову до житлового будинку та господарських приміщень.
Крім того, відповідно до копії заяви від 30.06.2011, завірену приватним нотаріусом Бирченко Л.Л. (а.с. 82), ОСОБА_4 надала свою згоду ОСОБА_3, власнику будинку під номером АДРЕСА_1 на реконструкцію будівлі з переобладнанням даху під житлові приміщення, часткової добудови будинку, сараю та дахів над ними.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином у кожному випадку порушення суб'єктом владних повноважень прав та свобод фізичних та юридичних осіб, за умови звернення останніх до суду, суд зобов'язаний перевірити такі рішення, дії чи бездіяльність на предмет дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, та, в разі необхідності, захистити право особи шляхом розгляду та вирішення адміністративної справи відповідно до вимог закону. При цьому, для захисту судом прав позивача необхідно встановити, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень завдали безпосередньої шкоди правам особи (позивача), тобто дії/бездіяльність повинні бути вчинені/не вчинені відносно конкретної особи, яка звернулась до суду. Крім того, такі рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні породжувати для позивача певні негативні наслідки.
Саме за таких умов між суб'єктом владних повноважень та особою, що звернулась до суду виникають спірні правовідносини, які підлягають захисту адміністративним судом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та пояснення сторін, суд не встановив, які саме права та законні інтереси ОСОБА_4 були порушені відповідачем. Таким чином, права позивачки державний реєстратор своїм рішенням не порушив, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Яніни Миколаївни, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20 липня 2018 року.
Суддя М.М. Шаповал