20 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1904/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про скасування та визнання незаконними довідки та акту,
05 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про скасування та визнання незаконними довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010547 від 13.04.2018, акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0013547 від 13.04.2018, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу від 13.04.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13.04.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу VOLVO FH12, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та за кермом якого був ОСОБА_2 За результатами зважування автомобіля зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових норм, без виданого Державтоінспекцією дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів та, як наслідок, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010547 від 13.04.2018, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0013547 від 13.04.2018 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.04.2018, яким позивачу визначено плату за проїзд на суму 1734,60 Євро. Позивач не погоджується з довідкою, актом і розрахунком та вважає їх незаконними, оскільки вищевказаний транспортний засіб перебуває у користуванні ТОВ "Агроавтотранс" на підставі договору оренди транспортних засобів та відповідно до товарно-транспортної накладної №Р181 від 13.04.2018 автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Агроавтотранс". Зазначав, що у довідці, акті та у розрахунку не вказано ніяких відомостей щодо обладнання за допомогою якого здійснювалося вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу. Також відповідачем, у разі вчинення порушення навантаження на другу ось, транспортний засіб позивача, не було тимчасово затримано вказаного транспортного засобу та не зроблено запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 06 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 816/1904/18, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.
06.07.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, проведеного ДП «Запорізький облавтодор» згідно з довідкою про зважування від 13.04.2018 №12566, було встановлено, що навантаження на одиночну вісь, на строєну вісь та загальна вага транспортного засобу перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме: на одиночну вісь 14,7 т. замість встановленої 11 т.; на строєну вісь 29,7 т., замість встановленої 22 т.; загальна маса 51,75 т., нормативно допустима маса 40 т. Зважаючи на зазначене співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на законних підставах було віднесено транспортний засіб Позивача до великовагових. А на підставі цього ними була законно складено Довідка від 13.04.2018 № 0010547 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт від 13.04.2018 № 0013547 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.04.2018 № 039521 та Розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, яким визначено позивачу до сплати 1734,60 євро. Вказував на те, що позивачем не додано до позову жодного документу щодо сплати орендної плати за договором ТОВ «Агроавтотранс» та акта приймання-передачі транспортних засобів. Окрім того, позивачем у позові взагалі не зазначено щодо правового використання напівпричепу-цистерни марки КLАЕSЕR, модель ТSА номерний знак НОМЕР_2 позивачем або будь-яким із суб'єктів господарювання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно направлення на рейдову перевірку від 12.04.2018 №003132 та затвердженого графіку проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.04.2018 №333, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області у період з 09.04.2018 по 15.04.2018 проводить рейдову перевірку транспортних засобів, зокрема, на 341 км а/д Харків-Сімферополь.
13.04.2018 року при проведенні рейдової перевірки, місце проведення перевірки - 341 км а/д Харків-Сімферополь головним спеціалістом Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було проведено зважування автомобіля (тягача) VOLVO FH12, номерний знак НОМЕР_1, причіпу (напівпричу) КLАЕSЕR, модель ТSА номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, за кермом якого перебував ОСОБА_2
Після проходження габаритно-вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було встановлено, що навантаження на одиночну вісь, на строєну вісь та загальна вага транспортного засобу перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме: на одиночну вісь 14,7 т. замість встановленої 11 т.; на строєну вісь 29,7 т, замість встановленої 22 т, загальна маса 51,75 т, нормативно допустима маса 40 т.
За результатами перевірки складений акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.04.2018 № 0013547, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.04.2018 №0010547 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування 13.04.2018, у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1734,60 євро.
Не погодившись з результатами габаритно-вагового контролю та прийнятими відповідачем довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010547 від 13.04.2018, актом про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0013547 від 13.04.2018 та розрахунком плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу від 13.04.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п.п. 1 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до п.п. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт урегульовано Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 № 1567 (надалі - Порядок № 1567).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Порядок та підстави проведення перевірки позивачем не оспорюються.
Пунктом 15 Порядку № 1567 зокрема передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
А відповідно до пункту 16 згаданого порядку, під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагонів та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (надалі - Порядок № 879).
За визначеннями у пункті 2 цього Порядку, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку. Так, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (пункт16 Порядку).
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (пункт 18 Порядку).
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху (пункт 20 Порядку).
Пунктом 21 Порядку передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28 Порядку №879).
Відповідно до п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Згідно статті 1 Правил дорожнього руху України власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що плата за проїзд автомобільними дорогами справляється з власників транспортних засобів або осіб, які користуються транспортними засобами на законній підставі, якими здійснюється перевезення вантажів.
Судом із матеріалів справи встановлено, що власником транспортного засобу VOLVO FH12, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1, що не заперечується позивачем.
Разом із тим, зі змісту договорів оренди транспортних засобів від 25.02.2016 судом встановлено, що сідловий тягач марки VOLVO FH12, тип транспортного засобу - сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівприч КLАЕSЕR ТSА, тип транспортного засобу - спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна-Е, 1989 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 надано в оренду ТОВ "Агроавтотранс".
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 203 ЦК України однією із загальних вимог чинності правочину є вчинення його у формі, встановленій законом.
За приписами ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У матеріалах справи відсутні докази щодо визнання договорів від 25.02.2016 б/н, укладених між позивачем та ТОВ "Агроавтотранс", не дійсними.
Крім того, згідно відомостей товарно-транспортної накладної № Р181 від 13.04.2018 року на товар, який перевозився вказаним транспортним засобом під час проведення зважування, перевізником значиться ТОВ "Агроавтотранс".
Таким чином відповідачем не доведено, що на момент здійснення габаритно-вагового контролю 13.04.2018 року транспортний засіб VOLVO FH12, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівприч КLАЕSЕR, модель ТSА, реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували у користуванні позивача, а відтак не підтверджено його обов'язок щодо внесення плати за проїзд автомобільними дорогами.
За змістом частини другої статті 801 Цивільного кодексу України витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
Відповідачем не встановлено усіх обставин, які мали значення для розрахунку та стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, а саме: документально не підтверджено статус позивача як користувача транспортного засобу VOLVO FH12, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричепу КLАЕSЕR, модель ТSА, реєстраційний номер НОМЕР_2, який у розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, є перевізником, що 13.04.2018 року здійснював перевезення вантажу зазначеним транспортним засобом, а відтак його обов'язок справляти плату за проїзд.
З огляду на викладене, розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області плати за проїзд великовагових та (або) великогарабитних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.04.218 року, складений відносно платника ОСОБА_1 в сумі 1734,60 Євро, винесений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування та визнання незаконними довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010547 від 13.04.2018, акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0013547 від 13.04.2018, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пункт 19 ст. 4 КАС України визначає, що Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Однією з ознак рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і носять обов'язковий характер, а тому можуть порушувати права, свободи та інтереси відповідної особи.
Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортними засобами нормативно-вагових параметрів не є рішеннями суб'єкта владних повноважень та не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору.
Висновки, викладені в довідці та акті, самі по собі не тягнуть за собою правових наслідків для позивача, а, отже, не порушують його прав, свобод та інтересів. Довідка відображає лише показники вагів та габаритів транспортного засобу. Акт і довідка є підставами для складення розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів та прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання довідки та акту не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
З огляду на зазначені вище обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування та визнання незаконними довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010547 від 13.04.2018, акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0013547 від 13.04.2018 - задоволенню не підлягають.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 704,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39234, реєстраційний номмер облікової картки платника податків НОМЕР_3) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (вул. Глісерна, буд.14, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69000, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування та визнання незаконними довідки та акту задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області плати за проїзд великовагових та (або) великогарабитних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13 квітня 2018 року, складений відносно платника ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номмер облікової картки платника податків НОМЕР_3) в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва