Справа № 1540/3571/18
20 липня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії, -
17 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання відповідача визначити розмір пенсії згідно заробітку за п'ять років на користь ОСОБА_1.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Зі змісту наведеної норми вбачається законодавче закріплення обов'язку суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі встановити, зокрема, наявність у особи, яка підписала та подала позовну заяву, в даному випадку представника позивача, таких повноважень.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява ОСОБА_1, підписана адвокатом ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано ордер серії ОД №222614 від 10.07.2018 року. Також, до позову надана копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №439 ОСОБА_2
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до підпунктів 15.3 - 15.6. Положення ордер повинен містити: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Проте, в ордері серії ОД №222614 від 10.07.2018 року адвокатом ОСОБА_2 не зазначено: даних (номеру та дати) договору, на підставі якого видається відповідний ордер, відомості щодо адреси робочого місця адвоката.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі, з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Проте, в ордері серії ОД №222614 від 10.07.2018 року (ні на лицьовому, ні на його зворотному боці) адвокатом ОСОБА_2 не зазначено відомості стосовно наявності або відсутності обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії від імені позивача, чим не дотримано вимог ст. 60 КАС України.
Водночас, представником позивача не надано до позову інших документів, які надають право на підписання позовної заяви від імені позивача.
Разом з цим, таких доказів до суду станом на 20.07.2018 року з боку адвоката ОСОБА_2 як представника позивача, також не надано.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що ордер на надання правової допомоги серії ОД № 222614 від 10.07.2018 року не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням та типовою формою ордеру, затвердженою Радою адвокатів України, про які зазначено судом, в даному випадку суд вважає, що він не може посвідчувати повноваження адвоката ОСОБА_2 на надання правової допомоги ОСОБА_1 у випадку і порядку, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду, викладеною в ухвалі від 23.02.2018 року (справа №13/187).
Суд вважає, що в даному випадку з боку адвоката ОСОБА_2 як представника позивача не надано до суду належного доказу на підтвердження його повноважень на підписання позовної заяви від імені позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що повноваження представника позивача - адвоката ОСОБА_2 на підписання позовної заяви, не підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (п. 57).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позовну заяву від імені позивача підписано особою, без надання до суду доказів на підтвердження права такої особи на її підписання, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява відповідно п.3 ч.4 ст.169 КАС України підлягає поверненню позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Також, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Станом на 20.07.2018 року з боку позивача таке клопотання не надходило.
Зважаючи на вищевикладене, суд роз'яснює позивачу про його право звернутись з відповідним клопотанням про повернення суми сплаченого судового збору у порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256,294,295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Суддя О.М. Соколенко