Провадження № 11-кп/774/707/18 Справа № 204/318/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
10 липня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - доповідача ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 листопада 2017 року відносно,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, українця, який має технічну освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого,
Даною ухвалою задоволено подання начальника ДУ «Дніпропетровської виправної колонії №89» про уточнення та роз'яснення обчислення строку відбуття покарання ОСОБА_7 , який останій раз 17 березня 2017 року був засуджений вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за сукупністю вироків, згідно ст. 71 КК України.
В оскаржуваній ухвалі суд послався на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 року, якою набрав законної сили вирок Кіровського районного суду та ОСОБА_9 зараховано у строк покарання, попереднє ув'язнення - з 25.08.2014р. по 12.02.2015р. та з 18.05.2017р. по 19.07.2017 року, згідно ч.5 ст. 72 КК України.
Зазначене апеляційне провадження забезпечувалось ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, згідно якої, цей запобіжний захід був до цього застосований, а далі, продовжений ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 травня 2017 року.
В апеляційній скарзі :
- захисник просить ухвалу скасувати: зарахувати ОСОБА_7 на підставі ч.5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, від 17 березня 2017 року, при засудженні за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.186, ст.71 КК України: з 25.08.2014р. по 12.02.2015р. та з 18.05.2017р. по 19.07.2017року, а також, з 9 січня 2017року по 19 квітня 2017 року. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що згідно протоколу ОСОБА_7 був затриманий 9 січня 2017 року, а 12 січня 2017 року постановою слідчого був звільнений, у зв'язку з поміщенням останнього до Дніпровської установи виконання покарань (№4) для відбуття покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2014 року, який оскаржувався в апеляційній та касаційній інстанціях.
Посилається, що 17 лютого 2017 року ОСОБА_7 був етапований за ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, для судового розгляду останнього кримінального провадження.
Тобто, засуджений в цьому кримінальному провадженні, на його думку, був попередньо ув'язнений з 9 січня 2017 року по 19 квітня 2017 року - день набрання законної сили вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2017 року.
Тому районний суд на його думку, необгрунтовано лише частково, зарахував у строк покарання ОСОБА_7 , в поряду ч. 5 ст. 72 КК України, періоди лише: з 9 січня 2017 року по 12 січня 2017 року та з 17 лютого 2017 року по 17 березня 2017 року.
Вважає, що фактично ж, засуджений ОСОБА_7 безперервно перебував під вартою з 9 січня 2017 року по 19 квітня 2017 року для забезпечення судового розгляду Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його адвоката, які кожен окремо підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думку прокурора, який просив скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції,перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Але суд цих вимог не дотримався.
В оскаржуваній ухвалі суд послався на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 року, якою набрав законної сили вищезазначений вирок Кіровського районного суду та ОСОБА_7 зараховано у строк покарання, попереднє ув'язнення - з 25.08.2014р. по 12.02.2015р. та з 18.05.2017р. по 19.07.2017 року.
Зазначене апеляційне провадження забезпечувалось ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, згідно якої, цей запобіжний захід був до нього застосований, а далі, продовжений ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 травня 2017 року.
Але, Красногвардійським районним судом прийнято рішення без витребування та врахування даної ухвали касаційної інстанції, необхідної для з'ясування початку застосування до ОСОБА_7 тримання під вартою, яке цим рішенням було далі продовжено. Також в матеріалах справи відсутні і копії інших судових рішень відносно ОСОБА_7 , які необхідно було вивчити дослідити та проаналізувати.
Згідно протоколу, ОСОБА_7 був затриманий 9 січня 2017 року, а 12 січня 2017 року постановою слідчого був звільнений, у зв'язку з поміщенням останнього до Дніпровської установи виконання покарань (№4) для відбуття покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2014 року, який оскаржувався в апеляційній та касаційній інстанціях.
Далі, як видно з наявних матеріалів, 17 лютого 2017 року ОСОБА_7 був етапований за ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, для судового розгляду останнього кримінального провадження.
Тобто, засуджений в цьому кримінальному провадженні був попередньо ув'язнений з 9 січня 2017 року по 19 квітня 2017 року - день набрання законної сили вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, від 17 березня 2017 року.
Суд першої інстанції, як видно з ухвали зарахував у строк покарання ОСОБА_7 , в порядку ч. 5 ст. 72 КК України, періоди: з 9 січня 2017 року по 12 січня 2017 року та з 17 лютого 2017 року по 17 березня 2017 року.
Але в матеріалах справи відсутні всі необхідні судові рішення щодо ОСОБА_7 , відносно нього не можливо було зробити належного висновку.
На думку колегії суддів, суд І інстанції без вказаних судових рішень неповно, однобічно провів судовий розгляд, не з'ясувавши належним чином питання щодо правильності обчислення строку відбуття покарання.
Як видно з наявних матеріалів, ОСОБА_7 не було повідомлено про відповідний судовий розгляд цього питання та він не зміг скористатися своїми процесуальними правами та допомогою адвоката, на чому засуджений наголосив в апеляційному суді.
Отже судом, не враховані вимоги п. п. 3, 4 ст. 5, ст. б «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» зі змінами внесеними Протоколом № 11 (994_536) та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Винесена районним судом ухвала не ґрунтується на вимогах ст..ст. 2,7,9 КПК України, а тому не може бути визнана законною, та на підставі ст.. 411 КПК України, підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в ході якого належно всебічно, повно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи адвоката, витребувати копії всіх судових рішень по справі, та за результатами прийняти законне рішення.
Керуючись, ст.ст. 404, 405, 407, 411, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 листопада 2017 року відносно ОСОБА_7 , - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: