Провадження №2/760/257/18
Справа№760/17584/17
11 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про визнання заборгованості безнадійно дебіторської та зобов'язання скасувати та зняти заборгованість з особового рахунку, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, та з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог, просила заборгованість станом на 01.09.2012 року в сумі 13027,89 грн. по особистому рахунку НОМЕР_2 визнати як безнадійну дебіторську заборгованість по квартирній платі, опаленню, газопостачанню за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» скасувати та зняти зазначену заборгованість з особового рахунку.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1. Іншим співвласником вказаної квартири є ОСОБА_1 Разом вони сплачують всі рахунки по мірі своїх можливостей.
Однак, незважаючи на перебіг строку позовної давності КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» продовжує проводити нарахування до сплати суми за час надання комунальних платежів, які є поза строком позовної давності.
Вказала про невідповідність нарахувань боргів згідно розрахунку по таблиці боргів по квартирі АДРЕСА_1 за 2016 рік на 01.09.2012 року з сальдо нарахувань по довідці в листі, а саме виходячи із інформації по боргам в довідці позивач має борг станом на 01.09.2012 року в сумі 11655,92 грн. Однак, згідно останнього листа з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» вказано сальдо станом на 01.09.2012 року в сумі 13027,89 грн. Розбіжність у сумах між двома юридичними документами відповідача складає 1371,97 грн.
Однак, в розрахунку боргу відповідача за 2016 рік, не ввійшли виплати за жовтень 2012 року на суму 1714,80 грн. Також, не врахована сплачена сума погашення боргу по особовому рахунку 1338,13 грн. та не врахована сума 6038,92 грн. на підставі постанови державної виконавчої служби від 12.05.2015 року.
Отже, при нарахування заборгованості відповідач не зазначив підстав невиконання перерахунків при не наданні комунальних послуг в повному обсязі.
Крім того, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» не укладала договір з позивачем на обслуговування їх квартири, що є порушенням її прав.
Також, відповідачем комунальні послуги надавались не в повному обсязі.
На підставі викладеного просила позов задовольнити.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» в судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву ОСОБА_3, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач не надала доказів того, що вона не отримувала житлово-комунальні послуги у спірний період часу, а тому підстав для списання заборгованості на 01.09.2012 року у відповідача відсутні.
Протягом зазначеного періоду заборгованості актів-претензій, відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з приводу ненадання житлово-комунальних послуг від позивача на адресу відповідача не надходило. Позов до суду з цих же підстав не подавався.
Вимоги позивача є такими, що заявлені після спливу строку позовної давності, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши думку представників позивача, врахувавши відзив КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1.
Будинок №7 на вул. Донецька в м. Києві перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданий до сфери управління Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації, закріплений на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» та обслуговується ЖЕД №902.
Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифі на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
Таким чином, Київська міська державна адміністрація (виконавчий орган Київської міської ради) має право на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» відповідно здійснює лише нарахування за житлово-комунальні послуги відповідно до діючих розпоряджень Київської міської державної адміністрації.
Квартира АДРЕСА_1 по вул. Донецька у м. Києві є придатною для проживання, підключена до системи централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач в свою чергу не надала жодних доказів того, що вона не отримувала житлово-комунальні послуги у спірний період часу, а тому можна дійти висновку, що споживач отримувала від виконавця житлово-комунальні послуги та відповідно повинна сплатити кошти за їх користування, тобто споживач знаходиться у фактичних договірних відносинах із виконавцем.
Також встановлено, що до 01.09.2012 року та після цього періоду заборгованості актів-претензій, відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з приводу ненадання житлово-комунальних послуг КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» на адресу відповідача не надходило, та таких доказів не надано суду. Позов з цих же підстав не подавався.
Таким чином, можна дійти висновку, що позивач, як споживач отримувала від виконавця житлово-комунальні послуги та відповідно має сплачувати кошти за їх користування. Отже, обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме, виконавець зобов'язаний надавати житлово-комунальні послуги, а спожива зобов'язаний сплачувати кошти за отримані послуги.
Відповідно до п. 7 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» під терміном «договір» розуміється усна чи письмова угода між споживачем та виконавцем послуг. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією або іншим розрахунковим документом.
Згідно ст. 20 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З огляду на вищевикладене, висновки позивача стосовно того, що оскільки співвласники квартири АДРЕСА_1 не уклали в письмовому вигляді договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно постанови Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 року, нарахована сума не підлягає сплаті, є необґрунтованими.
Крім того, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється строком у три роки.
Отже, вимоги позивача про визнання заборгованості по квартирній платі, опаленню, газопостачанню за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.09.2012 року в сумі 13027,89 грн. по особистому рахунку НОМЕР_2 як безнадійно дебіторською та зобов'язання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» скасувати та зняти зазначену заборгованість з особового рахунку, є такими що заявлені після спливу строку позовної давності.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з наступними змінами та доповненнями) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засада бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб'єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
Згідно зі ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з положень Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.
Особовий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1, як співвласника квартири АДРЕСА_1, є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.
Зобов'язання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» щодо скасування та зняття з особового рахунку заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту.
Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про визнання заборгованості безнадійно дебіторської та зобов'язання скасувати та зняти заборгованість з особового рахунку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1;
Відповідач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», місцезнаходження: м. Київ, вул. Соціалістична, 6.
Суддя