пр. № 1-р/759/12/18
ун. № 759/4824/16-к
20 липня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_3 про роз'яснення вироку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015100080012153 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,
Вироком Святошинського районного суду м.Києва від 23.05.2017р. ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займатись адміністративно-господарською діяльністю на строк 1 рік. На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком. Також судом вирішено питання цивільного позову та речових доказів.
Прокурор подала заяву про роз'яснення вказаного вироку, в частині віднесення вчинених засудженим ОСОБА_4 злочинів до корупційних злочинів та до злочинів з ознаками корупції.
Учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, викликались в порядку, передбаченому ст.135 КПК України, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч.2 ст.380 КПК України, суд визнав можливим проведення судового засідання у відсутність осіб, що не з'явились.
Проаналізувавши зміст вироку Святошинського районного суду міста Києва від 23.05.2016р. та доводи поданої заяви, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Передбачене вищенаведеною нормою роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі.
Так, відповідно до вироку суду від 23.05.2016р. згідно протоколу № 1/2015 від 19 листопада 2015 року, Загальних зборів учасників ТОВ «Компанія В.К.С» (код за ЄДРПОУ 38365997), ОСОБА_4 призначений з 20.11.2015 року директором ТОВ «Компанія В.К.С». Відповідно до статуту ТОВ «Компанія В.К.С» затвердженому 18 листопада 2013 року, до основних обов'язків директора відноситься: здійснювати оперативне керівництво діяльністю товариства, здійснювати розпорядження майном, грошовими коштами товариства, укладати договори (контракти), забезпечувати виконання договорів (контрактів), видавати накази, розробляти та затверджувати внутрішні документи, відкривати рахунки у банківських установах вести облік. 04.12.2015 року директор ТОВ «Компанія В.К.С» ОСОБА_4 , маючи умисел на власне незаконне збагачення, корисливий мотив і мету незаконно збагатитись за рахунок заволодіння чужим майном, при цьому зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам ТОВ «Компанія В.К.С», використовуючи чекову книжку за допомогою якої здійснюється доступ до рахунку ТОВ «Компанія В.К.С» ( код за ЄДРПОУ 38365997) номер рахунку НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Києва (МФО банку 380805), яка була йому надана, як директору товариства, для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, всупереч своїм службовим обов'язкам, зловживаючи своїми службовими обов'язками, перебуваючи в приміщенні відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Києва, використовуючи чекову книжку, власноручно вписав в бланк чеку серії МА № 2375526 від 04.12.2015 суму коштів 27 000 грн., та призначення платежу «Хоз.витрати, закупка обладнання», затвердив вказаний чек своїм підписом, як директора ТОВ «Компанія В.К.С», після чого подав вказаний чек до каси банку для отримавши з рахунку № НОМЕР_1 відкритому на ТОВ «Компанія В.К.С», готівкові кошти в розмірі 27 000 гривень, що належать ТОВ «Компанія В.К.С» ( код за ЄДРПОУ 38365997), привласнивши вказані кошти шляхом зловживання своїм службовим становищем, чим спричинив ТОВ «Компанія В.К.С», матеріальний збиток в розмірі 27 000 грн. Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані судом за ч.2 ст.191 КК України, оскільки він привласнив чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 337 та п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України дане судове провадження здійснювалося в межах висунутого обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Суд, керуючись ст.75 КК України, звільнив засудженого від відбування призначеного основного покарання через відсутність підстав для визнання вчиненого ним злочину корупційним, вчинення якого тягне додаткові кримінально-правові наслідки, в тому числі пов'язані із неможливістю звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.
Стаття 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) визначає, що за вчинення будь-яких корупційних правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними злочинами відповідно до Кримінального кодексу України вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 Закону, за якими корупційним правопорушенням, не залежно від того, чи воно має наслідком кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність, визнається виключно діяння, яке містить ознаки корупції, вичерпний перелік яких також наведено в Законі.
Разом з тим, за вироком суду ОСОБА_4 не вчинив жодної з перелічених дій, які містили б склад корупційного правопорушення (злочину) - за обвинуваченням, яке було пред'явлено і доведено під час судового розгляду, під час виконання обов'язків директора товариства зловживаючи своїм службовим становищем, використав чекову книжку та отримав з рахункуТОВ "Компанія В.К.С." готівкові кошти, що належали юридичній особі приватного права. Шкода від вчинених засудженим злочинів державним інтересам не завдана.
Крім того, вказане кримінальне провадження було розглянуто у порядку приватного обвинувачення, яке згідно частини 4 статті 26 Кримінального процесуального кодексу України, розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК України, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Кожне кримінальне провадження здійснюється виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, в якому за наявності правових підстав має бути обов'язково вказано про те, що особа обвинувачується у вчиненні саме корупційного злочину з наведенням в її діях ознак корупції.
Отже, за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23.05.2018 року, яким засуджено ОСОБА_4 за ч.2 ст.191 КК України, в діяннях цієї службової особи юридичної особи приватного права не встановлено ознак корупційного злочину.
Враховуючи викладене суд, керуючись ст. ст. 369-372, 380 КПК України,
Роз'яснити вирок Святошинського районного суду міста Києва від 23.05.2016 року щодо наявності правових підстав для тлумачення ознак вчинених засудженою злочинів як корупційних.
За змістом вироку Святошинського районного суду міста Києва від 23.05.2016 року, яким засуджено ОСОБА_4 за ч.2 ст.191 КК України, в його діях ознак корупційного злочину не встановлено, а ОСОБА_4 не вважається таким, що засуджений вказаним вироком суду за вчинення корупційного злочину.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: