ун. № 759/2156/18
пр. № 1-кп/759/426/18
19 липня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100080009626 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ Луганської обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , інші учасники - потерпіла ОСОБА_7 , представник МТСБУ ОСОБА_8 ,-
ОСОБА_3 30.10.2017 приблизно о 10 год. 38 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Nissan Murano» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по Кільцевій дорозі в м. Києві зі сторони вул. Трублаїні в напрямку просп. Перемоги. При русі ОСОБА_3 виконав маневр розвороту для подальшого заїзду на територію станції технічного обслуговування, яка розташовувалась за адресою буд. № 60-а, що на протилежній стороні дороги, змінюючи напрямок руху, перестроювався праворуч та зупинився у третій смузі для руху під кутом, надаючи перевагу попутнім транспортним засобам, які рухались праворуч у другій та першій смугах. В це же час по Кільцевій дорозі в м. Києві зі сторони просп. Перемоги в напрямку Одеської площі, рухаючись у першій смузі зі швидкістю приблизно 50-60 км/год., керуючи автомобілем «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_3 , рухався ОСОБА_9 , наближаючись до буд. № 60-а (СТО). Після цього, ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Nissan Murano» державний номерний знак НОМЕР_2 різко розпочав рух, виконуючи маневр перестроювання праворуч, намагаючись скерувати автомобіль на територію СТО, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив неуважність, не надав переваги автомобілю «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по першій смузі в попутному напрямку, що призвело до зіткнення, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.3, 10.4 ПДР України.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівого плеча: перелом діалізу лівої ліктьової кістки в діалізі 1/3 (зі зміщенням уламків), які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Порушення вимог Правил дорожнього руху України та заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, а саме: 30.10.2017 приблизно о 10 год. 38 хв він керував автомобілем «Nissan Murano» державний номерний знак НОМЕР_2 по Кільцевій дорозі в м. Києві. Маючи намір заїхати на СТО, що по просп. Перемоги, 60-а в м. Києві, почав здійснювати розворот, при цьому перестроювався поступово із смуги в смугу вправо. При перестроюванні в першу смугу відбулося ДТП із автомобілем «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_3 , що рухався у тій смугу, на яку він мав намір перестроїтись. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримана тілесні ушкодження. З висновком експертизи щодо тілесних ушкоджень погоджується. Цивільний позов визнав в повному обсязі. На даний час працює працює таксистом та готовий відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому ці його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України вірно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, який раніше не судимий, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, під наркологічним та психоневрологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 в умовах без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, зважаючи на те, що транспортний засіб для ОСОБА_3 є єдиним джерелом доходу, суд не застосовує до нього додатковий вид покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Потерпілою заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_10 матеріальної шкоди у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень та моральної шкоди у сумі 100000 (сто тисяч) гривень. Зважаючи на те, що відповідачем згідно пред'явленого позову є лише ОСОБА_3 , тому суд розглядає цивільний позов в межах заявлених позовних вимог та вважає, що вказаний позов в частині матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме: в розмірі, що обґрунтований матеріалами даного кримінального провадження та підтверджується відповідними довідками, чеками.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування потерпілій ОСОБА_7 моральної шкоди суд, на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, а також п. 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 , враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілої ОСОБА_7 , був порушений нормальний стан її життя, потерпіла вимушена прикладати постійні зусилля для збереження погіршеного стану здоров'я, який склався у неї внаслідок злочинних дій обвинуваченого, а також для відновлення його попереднього стану, потерпіла не отримала жодного морального відшкодування з боку обвинуваченого ОСОБА_3 . При цьому суд бере до уваги вік, стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 , його соціальний статус, визнання ним цивільного позову в цій частині в повному обсязі, керується принципом розумності і достатності, та вважає, що моральна шкода підлягає до задоволення у розмірі 100 000 гривень, що є достатнім і справедливим.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за яким призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Цивільний позов, заявлений потерпілою про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень задовольнити частково, про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 25645 (двадцять п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) гривень та моральну шкоду у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень на користь ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 790 (сімсот дев'яносто) гривень 96 коп. витрат за проведення автотехнічної експертизи від 14.12.2017 № 12-1/2593; 1430 (одну тисячу чотириста тридцять) гривень 00 коп. витрат за проведення експертизи від 26.01.2018 № 12-1/3041; 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) гривень 50 коп. витрат за проведення експертизи № 1730/е.
Речові докази: автомобіль «Nissan Murano» державний номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , залишити за належністю останньому; автомобіль «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_3 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , залишити за належністю останньому.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1