Дата документу 19.07.2018 Справа № 554/4990/18
Іменем України
19 липня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., при секретарі Гречка Є. В., за участю захисника ОСОБА_1, порушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, к. 137, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП № НОМЕР_1
Відповідно до протоколу серії БД № 050725 від 21 червня 2018 року о 06 год. 46 хв. водій ОСОБА_2 в м. Полтава на вулиці Героїв АТО, 114, корп. 2 керував транспортним засобом BMW 3161 д. н. з. PP 0228 S з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - Правил), що, на думку ініціатора складення протоколу, є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що в зазначений в протоколі час він їхав на власному автомобілі у вказаному місці і безпричинно був зупинений працівниками поліції. На їх вимогу він надав документи відповідно до п. 2.5 Правил. Перевіривши їх та оглянувши автомобіль, інспектор Сахно Т. В. без будь-яких підстав для цього в усній формі почала стверджувати, що він нібито перебуває в стані наркотичного сп'яніння та наполягати на проходженні огляду. Не відмовляючись від цього, він попросив, щоб при цьому був присутній його захисник, право на що йому було роз'яснено. Однак, незважаючи на це, вона за відсутності свідків наполягала на проходженні огляду. Його ж наполягання на присутності захисника при проведенні огляду вона проігнорувала та запросивши випадкових перехожих, склала протокол про нібито відмову від проходження огляду на ступінь сп'яніння. При цьому акту про відмову від проходження огляду нею складено не було як не було і запропоновано прослідувати для освідування до медичного закладу. Доки складався протокол про нібито його відмову від проходження огляду на місце події прибув його захисник адвокат ОСОБА_1, якому інспектор лише пояснила, що протокол вже складено і поїхала з місця події, не вручивши ні йому, ні адвокату навіть копії протоколу. Він зразу ж з місця події разом з адвокатом поїхав в Полтавський обласний наркологічний диспансер, де пройшов огляд, в ході якого ознак сп'яніння у нього виявлено не було. Вважає себе не винуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а дії інспектора Сахно Т. В. протиправними, в зв'язку з чим просить закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив таке.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Вказана вище норма Кодексу про адміністративне правопорушення, передбачає та гарантує реалізацію судом прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Згідно частин першої та другої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 11 листопада 2015 року № 1431/27858, передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Статтею 266 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу використовуються спеціальні технічні засоби, які мають зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння працівник поліції інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу зобов'язаний надати свідоцтво про державну реєстрації та свідоцтво про його повірку.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд в закладах охорони здоров'я проводиться у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Крім того, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Відповідно до п.22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан спяніння, складенні з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та перегляду відеозапису, наданого ініціатором складення протоколу, ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції та на їх вимогу надав документи відповідно до п. 2.5 Правил. Після їх перевірки інспектором поліції була висловлена підозра про наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння, мотивувавши його тим, що на її думку, він жваво розмовляє, що є ненормальним. Факт перебування в такому стані він заперечив та з метою забезпечення дотримання його прав заявив клопотання про присутність на місці його зупинки та складення протоколу адвоката. Не задовольнивши це клопотання, інспектор склала протокол і намагалася схилити ОСОБА_2 до його підписання, від чого він не відмовлявся, наполягаючи на присутності при цьому адвоката. Розцінивши це як відмову підписувати протокол, інспектор підписала його сама та надала для підпису двом свідкам. Після приїзду адвоката вона повідомила останнього про те, що розгляд справи закінчено. З наданого відеозапису не вбачається, що у визначеному законом порядку водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння на місці його зупинки, що він від цього відмовився, про що було складено відповідний акт. Крім того, з відеозапису не видно, що розмова відбувається саме з ОСОБА_2, оскільки на ньому проглядається лише частина гомілок якоїсь особи, шорти з трьома білими смугами та нижня частина сорочки, що не дає можливості ідентифікувати це як особу порушника.
Аналіз змісту наведеного доказу, на думку суду, не свідчить про наявність, як це стверджується в протоколі, ознак наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів у ОСОБА_2 І рухи, і мова особи, яка перебуває в шортах з білими смугами, з якою веде розмову інспектор, є чіткими і ознак, на які вказано в протоколі, не містять.
Перед складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення після відмови особи від проходження огляду на місці, якщо таке мало місце в дійсності, інспектор поліції не видала ОСОБА_2 направлення відповідної форми для проходження огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Суд констатує, що ініціатором складення протоколу ОСОБА_2 у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку для проведення огляду на стан сп'яніння не направлявся.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Останній же після складення протоколу протягом двох годин пройшов огляд на стан сп'яніння в Полтавському обласному наркологічному диспансері, згідно висновку якого від 21 червня 2018 року № 368 ознак сп'яніння у нього не виявлено (а. с. 9).
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_2, відносно якого з порушенням встановлених законом процедур за відсутності адвоката складено протокол, оспорює факт того, що він перебував в стані наркотичного сп'яніння, Висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування що впливом лікарських препаратів № 368 від 21 червня 2018 року, яким встановлено відсутність у ОСОБА_2 ознак сп'яніння, приймаючи до уваги факт повернення йому автомобіля та дозвіл на продовження руху, суд констатує відсутність достовірних даних, на підставі яких він має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1408/27853 від 10 листопада 2015 року «Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», що працівниками поліції зроблено не було, а тому всі докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вважаються побічними.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя А. Г. Савченко