Справа № 445/836/16-ц
17 липня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі судді Сивак В.М.
з участю секретаря Захарчук Н.Я.
представник позивача ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золочеві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту,
ОСОБА_4 завернувся до суду із вимогою визнати недійсним з 23.10.2008 року заповіт, зроблений ОСОБА_5, яка народилася 04 березня 1931 року у селі Тростянець Золочівського району Львівської області, ІПН НОМЕР_1, складений у м. Золочеві Львівської області 23.10.2008 року щодо розпорядження земельною ділянкою розташованою за адресою: Львівська обл., м. Золочів, вул. Спадиста, 13 в частині передачі зазначеної земельної ділянки у спадщину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги обґрунтовує тим, під час складення оскаржуваного Заповіту, не було прийнято до уваги, що 27.11.2003 року ОСОБА_5 було укладено договір дарування будинку, за яким передана у дар позивачу будинок, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Золочів, вул.Спадиста, 13/б. Згідно плану будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0633 га по вул.Спадистій,13 у м.Золочеві. Крім того, ОСОБА_5 було укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,009 га із земель площею 0,1325 га, що належали їй на праві власності. Відтак, спірна земельна ділянка була частиною земель, площею 0,1325 га, відповідно перебувала у спільній частковій власності, що вимагало згоди іншого співвласника на розпорядження даною ділянкою.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні просив позовні вимоги задоволити, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач та представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнали, вважають його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. У письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи посилається на те, що жодних відносин щодо спільної часткової власності не виникло, оскільки земельна ділянка, площею 0,063 га існувала у вказаному розмірі до укладення ОСОБА_5 договору дарування 01.12.2003 року земельної ділянки, площею 0,009 га та до укладення договору дарування від 27.11.2003 року житлового будинку по вул.Спадистій, 13б.
Крім цього, відповідач подала заяву про застосування строків позовної давності, оскільки позивач не навів суду жодних підстав та не надав належних доказів того, що пропущення ним строку позовної давності відбулося з поважних причин.
Вислухавши пояснення сторін, беручи до уваги наведене вище та вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Рішенням Золочівської міської ради Народних депутатів від 02 грудня 1993 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1325 га, яка розташована за адресою м.Золочів, вул.Спадиста, 13 та вул.Спадиста 13а для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
27 листопада 2003 року на підставі Договору дарування ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 жилий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою: вул.Спадиста 13б в м.Золочеві Львівської області.
Відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №056044, згідно договору дарування посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу 02 вересня 2005 року, за реєстром №1781, ОСОБА_5 подарувала з належної їй земельної ділянки №2 площею 0,0692 га у м.Золочеві, вул.Спадиста, 13а, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд гр.ОСОБА_7.
Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом).
23 жовтня 2008 року ОСОБА_5 складено Заповіт, яким належний їй на праві власності житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями і дворовими спорудами та земельну ділянку для обслуговування цього житлового будинку і господарських будівель, що розташовані у м.Золочеві Львівської області по вул.Спадиста під №13 заповіла своїй донці ОСОБА_2
Як вбачається із матеріалів справи, позивач являється рідним внуком ОСОБА_5
26 листопада 2015 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/10403/15 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року у справі №813/3140/15, визнано протиправними дії відділу Держземагентства у Золочівському районі щодо відмови у видачі ОСОБА_2 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Зобов'язано відділ Держземагентства у Золочівському районі Львівської області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0543 га, що знаходить за адресою: вул.Спадиста,13 у м.Золочеві та видати ОСОБА_2 витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
11 квітня 2016 року державним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,0543 га в межах згідно з планом, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в м.Золочів, вул.Садиста №13.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що оскаржуваний заповіт складено із порушенням вимог чинного законодавства. Підстави, на які посилається позивач, а саме на те, що спірна земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності, а тому необхідна була згода іншого співвласника на розпорядження даною земельною ділянкою, спростовані у наведеній вище постанові Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/10403/15 від 26 листопада 2016 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку з дня проголошення рішення, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області в 30- денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя ОСОБА_9