Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/347/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
17.07.2018 року. м.КропивниКолегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
перекладача ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018120170000001 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018120170000001 внесеному до ЄРДР 01.01.2018 року, стосовно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Горован, Араратського району, Республіка Вірменія, вірменина, громадянина Вірменії, раніше не судимого, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повернуто до Кіровоградської місцевої прокуратури, через невідповідність вимогам КПК України,-
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2018 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018120170000001 внесеному до ЄРДР 01.01.2018 року, повернуто до Кіровоградської місцевої прокуратури, через невідповідність вимогам КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018120170000001 від 01.01.2018 року та реєстр матеріалів досудового розслідування складений відносно ОСОБА_12 , проте паспортні дані обвинуваченого свідчать про те, що його прізвище « ОСОБА_13 ».
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Однак, всупереч вимог закону, встановлена розбіжність у написанні прізвища обвинуваченого. Отже, такий недолік є істотним, оскільки виключає можливість розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_10 .
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Зазначає, що в ході підготовчого судового засідання ОСОБА_10 особисто надано суду військовий квиток (оригінал), в якому вказане прізвище « ОСОБА_14 », під прізвищем наявне фото обвинуваченого, крім того, обвинувачений не заперечував, що це саме його офіційний документ. В ході досудового розслідування ОСОБА_10 слідчому та прокурору також надано оригінал військового квитка, відповідно до якого встановлено особу останнього. Для отримання паспорта громадянина України ОСОБА_10 не звертався, паспорт громадянина Вірменії, з його слів, втратив.
Проте, обвинуваченим на підготовчому судовому засіданні, яке проводилось 12.04.2018 року, надано ксерокопію паспорта громадянина Вірменії з перекладом, однак, прокурор звертає увагу на те, вказана копія не посвідчена належним чином, взагалі не зрозуміло з чого це копія і чи є цей «документ» копією взагалі, оскільки оригіналу паспорта ОСОБА_10 до суду надано не було та в нього паспорт взагалі відсутній.
Крім того, обвинуваченим надано свідоцтво про народження, без фотознімка, а отже встановити його особу за вказаним «документом» також не можливо.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору уваги на наданий офіційний документ не звернув, проігнорувавши вимоги «Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу», відповідно до якого військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. В цей час, судом помилково прийнято копію паспорта, як офіційний «документ».
Проте, на думку прокурора, ксерокопію паспорту не можна вважати офіційним документом у зв'язку з тим, що офіційними документами є ті з них, які складаються та видаються посадовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності; які засвідчують певні факти і події, що мають правове значення, а ксерокопію не зрозуміло якого паспорта документом вважати не можна взагалі.
Такі дії обвинуваченого свідчать на затягування процесу з метою уникнення відповідальності за вчинене тяжке кримінальне правопорушення.
Отже, повернення обвинувального акту прокурору є не обґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора про підтримання апеляційної скарги і прохання про скасування ухвали суду, заперечення обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Положеннями ст. 291 КПК України визначений вичерпний перелік вимог до змісту та форми обвинувального акта у кримінальному провадженні, недотримання яких згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вимоги закону щодо викладу анкетних відомостей обвинуваченого не дотримано.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_10 , які зазначені в обвинувальному акті та у долученому до нього реєстрі матеріалів досудового розслідування, суперечать документам наданим суду першої інстанції та твердженням самого обвинуваченого.
Таким чином, обвинувальний акт містить суперечності, а тому не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Не зважаючи на те, що причиною неправильного зазначення прізвища обвинуваченого в обвинувальному акті могла була технічна помилка, яка була викликана нечіткістю написання прізвища обвинуваченого у військовому квитку, відсутня процесуальна можливість для виправлення прокурором вказаного недоліку обвинувального акту в підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування невірно та неповно встановлені відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , через що висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі, щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, є обґрунтованими та належним чином вмотивованими.
Твердження апелянта про те, що повернення обвинувального акта є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з тим, що вірно вказано прізвище обвинуваченого лише у військовому квитку, який надався раніше обвинуваченим, а ксерокопії паспорта та свідоцтва про народження є неналежними доказами, оскільки не посвідчені належним чином є непереконливими, оскільки як ксерокопія паспорту громадянина ОСОБА_15 та закордонного паспорту ОСОБА_15 , так і ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_15 містять засвідчувальні печатки та відповідні штампи, також містяться печатки переміщення та фотографії в обох ксерокопіях паспортів, що позбавляє суду підстав вважати їх несправжніми, а в свідоцтві про народження взагалі не передбачена наявність фотографії, тому суд це твердження до уваги не бере. Між тим, всі процесуальні рішення та дії відносно підозрюваного (обвинуваченого) особи мають відповідати паспортним даним щодо цієї особи.
Діючим КПК України встановлені вимоги до обвинувального акту та вказані підстави, за яких він може бути повернутий прокурору для усунення недоліків. Виявлені під час підготовчого судового засідання недоліки вищевказаного обвинувального акту, на які вказав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є підставою для повернення цього акту прокурору для усунення виявлених недоліків.
Тож, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо вірного, на його думку, прізвища обвинуваченого та прийняття до розгляду обвинувального акту, оскільки суд не вправі виправляти помилки, допущені в обвинувальному акті, і ця помилка перешкоджає суду прийняти обвинувальний акт до розгляду з подальшим його розглядом по суті та притягненням до кримінальної відповідальності належну та винну у скоєнні кримінального правопорушення особу.
Таким чином суд першої інстанції правильно повернув обвинувальний акт для усунення недоліку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018120170000001 внесеному до ЄРДР 01.01.2018 року, повернуто до Кіровоградської місцевої прокуратури, через невідповідність вимогам КПК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4