Справа № 496/2826/18
Провадження № 1-кп/496/277/18
19 липня 2018 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . При цьому посилається на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, не відпали, крім того, у останнього відсутні місці соціальні зв'язки за місцем його постійного проживання, він офіційно не працює, у нього відсутній певний майновий стан та репутація. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 загрожує реальне відбуття покарання у виді позбавлення волі у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а тому є наявний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, у зв'язку з чим застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
В судовому засіданні захисник просив суд змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, оскільки у обвинуваченого є мати та сестра, які мешкають в АДРЕСА_1 , де він зможе знаходитись.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а ч. 3 вказаної статті встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч. 1 ст. 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.
В ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2018 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів. Таким чином, 22.07.2018 року о 24.00 год. закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою, однак судове провадження не закінчено.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років, не працює, постійного місця проживання не має, про що він повідомив суд, міцних соціальних зв'язків не має, що свідчить про те, що він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений свою вину не визнає, а по справі не допитаний потерпілий, свідки, а тому є ризики тиску обвинуваченого на потерпілого та свідків.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено, а тому є підстави для продовження строку тримання під вартою.
Захисником обвинуваченого та обвинуваченим не наведено доводів на обґрунтування для зміни міри запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, а тому їм необхідно відмовити в клопотанні про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, суд -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, продовжити строком на 60 днів, а саме: до 24 години 17 вересня 2018 року та утримувати його в Одеському слідчому ізоляторі № 21.
Захиснику ОСОБА_4 в клопотанні про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1