Справа № 545/1190/18
Провадження № 2/545/889/18
"20" липня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Шелудякова Л.В.
при секретарі Нагорній І.Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, що був укладений 02.08.2003 року в Милорадівській сільській раді Котелевського району, Полтавської області, за актовим записом №2.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що подальше спільне проживання та збереження сім'ї неможливо.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позову не заперечує.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки відповідач позов визнав та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про ухвалення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.08.2003 року сторони зареєстрували шлюб в Милорадівській сільській раді Котелевського району, Полтавської області, за актовим записом №2. Від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Суперечки про місце проживання дитини немає. Після розірвання шлюбу, неповнолітній син, ОСОБА_3, залишиться проживати з матір'ю - ОСОБА_2.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та буде суперечити їх інтересам.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно свідоцтва про одруження серії 1-КЕ №096003 відповідач до одруження іменувалася - ОСОБА_4, а після одруження взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_5.
В заяві, що надійшла до суду від відповідача, зазначено, що після розірвання шлюбу вона бажає і надалі іменуватися прізвищем ОСОБА_5.
Враховуючи, що сторони до примирення не прагнуть, збереження сім'ї є неможливим, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України , ст.ст.109-113 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований 02.08.2003 року в Милорадівській сільській раді Котелевського району Полтавської області, за актовим записом №2 - розірвати.
Прізвище відповідача після розірвання шлюбу залишити - «Лукаш».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_5