Справа №487/5117/17 17.07.2018
Провадження №22-ц/784/1166/18
Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1
Категорія 27
Іменем України
17 липня 2018 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської
області у складі:
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,
при секретарі судового засідання - Цуркан І.І
за участю відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження,
апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк»
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2018 року, яке ухвалено у приміщенні цього ж суду головуючим суддеюКузьменко В.В., за відсутності учасників справи, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
27 вересня 2017 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 05 вересня 2011 року укладено договір № б/н. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.
Однак ОСОБА_2 умови вищезазначеного кредитного договору не виконує, в зв'язку з чим станом на 27 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 31 729, 73 грн., яка складається з: 2261,65 грн. - тіло кредиту; 24 480, 95 грн. - нарахованих відсотків за користування кредитом; 3 000 грн. - нарахованої пені; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована складова), 1 487,13 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.Постановлено стягнути на користь ПАТ «Акцент- Банк» з ОСОБА_2І заборгованість за кредитним договором у розмірі 2261 грн. 65 коп. - заборгованості за кредитом. В іншій частині в позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, просив про його скасування в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалення нового про задоволення цих вимог у повному обсязі.
У судове засідання апеляційної інстанції представник позивач не з'явився, просив слухати справу у їх відсутності.
Відповідач у суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а рішення без змін.
В силу ст.372 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, відповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повному обсязі.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконує неналежним чином, а тому є підстави для стягнення з нього на користь банку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2261 грн.65 коп.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення на користь позивача з відповідача процентів, пені та штрафу, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог в цій частині.
Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між ПАТ «Акцент- Банк» та ОСОБА_2 укладено договір шляхом підписання анкети - заяви від 05 вересня 2011 року на отримання ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та погодила, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Крім того, зобов'язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ «Акцент -Банк» (а.с.6).
Із наданого Банком розрахунку вбачається, що користуватися кредитними коштами відповідач почав з 05 вересня 2011 року. Останній платіж здійснено 25 червня 2014 року.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначав, що відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повернення кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27 лютого 2017 року становить 31 729 грн.73 коп., яка складається з: 2261.65 грн. - заборгованість за кредитом; 24480.95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3000 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 1487.13 грн. (процентна складова).
Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2261 грн.65 коп., оскільки саме такі кредитні кошти відповідачем не повернуто, що підтверджується розрахунком наданим Банком до позову та проти чого не заперечує відповідач.
Разом з тим, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитним коштами виходи із недоведеності позивачем таких вимог, оскільки наданими до матеріалів справи Умовами та Правилами надання банківських послуг, сплата відсотків за користування кредитом не передбачена.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається із анкети-заяви від 05 вересня 2011 року вона не містить даних про певні умови кредитного договору, а саме: розмір кредитного ліміту, процентну ставку, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту, визначеність яких передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг ( далі- Умови та Правила).
Із наданого позивачем витягу з ОСОБА_3 обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.7) та Умов та Правил (а.с.8-10) не вбачається, що ОСОБА_2 ознайомився саме з такими Тарифами та Умовами та Правилами, так як на них відсутній його підпис.
А відтак, позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язань за кредитним договором на умовах, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафу.
У суді апеляційної інстанції відповідач вказав, що у період з 05 вересня 2011 року по 25 червня 2014 року він фактично користувалася наданими ПАТ «Акцент-Банк» кредитними коштами, знімаючи та поповнюючи рахунок. Надати картку не може, оскільки після закінчення строку дії картки вона була вилучена Банком.
Позивачем не доведено встановлення розміру процентів за користування кредитним коштами у розмірі, вказаному у позовній заяві, а відтак їх розмір підлягає визначенню на рівні облікової ставки Національного банку України відповідно до положень ст.1048 ЦК України, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищезазначені положення закону, та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.
Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16.
Враховуючи, що позивач не довів достатніми доказами факту узгодження сторонами договору процентної ставки за користування кредитом, за період з 05 вересня 2011 року по 25 червня 2014 року відповідачем сплачено проценти за користування кредитом із розрахунку 36% річних, а після спливу строку дії карти та припинення виконання зобов'язань, починаючи з 25 червня 2014 року по 27 лютого 2017 року розмір відсоткової ставки розраховуються на рівні облікової ставки Національного банку України за користування кредитними коштами та здійснюється за формулою
[ Сума боргу] х [ Ставка (%)] /100% / 365 днів х[ Кількість днів ] =[ Сума]
Заборгованість за кредитом 2261,65 грн.
В період з 25.06.2014 р. по 16.07.2014 р.(21 день) облікова ставка НБУ складала 9,5 %
(2261,65 х 9,5 %) / 365 = 0,59 грн. процентів за 1 день.
21 х 0,59 грн. = 12,39 грн.
В період з 17.07.2014 р. по 12.11.2014 р.(118 днів) облікова ставка НБУ складала 12,5 %
(2261,65 х 12,5 %) / 365 = 0,77 грн. процентів за 1 день.
118 х 0,77 грн. = 90,86 грн.
В період з 13.11.2014 р. по 05.02.2015 р.(84 дні) облікова ставка НБУ складала 14 %
(2261,65 х 14 %) / 365 = 0,87 грн. процентів за 1 день.
84 х 0,87 грн. = 73,08 грн.
В період з 06.02.2015 р. по 03.03.2015 р.(25 днів) облікова ставка НБУ складала 19,5 %
(2261,65 х 19,5 %) / 365 = 1,21 грн. процентів за 1 день.
25 х 1,21 грн. = 30,25 грн.
В період з 04.03.2015 р. по 27.08.2015 р.(176 днів) облікова ставка НБУ складала 30 %
(2261,65 х 30 %) / 365 = 1,86 грн. процентів за 1 день.
176 х 1,86 грн. = 327,36 грн.
В період з 28.08.2015 р. по 24.09.2015 р.(27 днів) облікова ставка НБУ складала 27 %
(2261,65 х 27 %) / 365 = 1,67 грн. процентів за 1 день.
27 х 1,67 грн. = 45,09 грн.
В період з 25.09.2015 р. по 21.04.2016 р.(209 днів) облікова ставка НБУ складала 22 %
(2261,65 х 22 %) / 365 = 1,36 грн. процентів за 1 день.
209 х 1,36 грн. = 284,24 грн.
В період з 22.04.2016 р. по 26.05.2016 р.(34 дні) облікова ставка НБУ складала 19 %
(2261,65 х 19 %) / 365 = 1,18 грн. процентів за 1 день.
34 х 1,18 грн. = 40,12 грн.
В період з 27.05.2016 р. по 23.06.2016 р.(27 днів) облікова ставка НБУ складала 18 %
(2261,65 х 18 %) / 365 = 1,12 грн. процентів за 1 день.
27 х 1,12 грн. = 30,24 грн.
В період з 24.06.2016 р. по 28.07.2016 р.(34 дні) облікова ставка НБУ складала 16,5 %
(2261,65 х 16,5 %) / 365 = 1,02 грн. процентів за 1 день.
34 х 1,02 грн. = 34,68 грн.
В період з 29.07.2016 р. по 15.09.2016 р.(48 днів) облікова ставка НБУ складала 15,5 %
(2261,65 х 15,5 %) / 365 = 0,96 грн. процентів за 1 день.
48 х 0,96 грн. = 46,08 грн.
В період з 16.09.2016 р. по 27.10.2016 р.(41 день) облікова ставка НБУ складала 15 %
(2261,65 х 15 %) / 365 = 0,93 грн. процентів за 1 день.
41 х 0,93 грн. = 38,13 грн.
В період з 28.10.2016 р. по 27.02.2017 р.(122 дня) облікова ставка НБУ складала 14 %
(2261,65 х 15 %) / 365 = 0,87 грн. процентів за 1 день.
122 х 0,87 грн. = 106,14 грн.
Всього процентів 12,39 + 90,86 + 73,08 + 30,25 + 327,36 + 45,09 + 284,24 + 40,12 + 30,24 + 34,68 + 46,08 + 38,13 + 106,14 = 1158,66 грн.
Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_2 по процентам за користування кредитними коштами за період з 25 червня 2014 року по 27 лютого 2017 року з врахуванням отриманих та сплачених кредитних коштів, розміру заборгованості за тілом кредиту, заборгованість по процентам з врахуванням облікової ставки НБУ України становить 1158 грн.66 коп.
З урахуванням наведеного, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 2261 грн.65 коп. заборгованість за тілом кредиту та 1158 грн.66 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього 3420 грн.31 коп.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення є порушення норм процесуального або матеріального права.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, для скасування оскарженого рішення в частині визначення розміру заборгованості за процентами за користування кредитом та ухваленні в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення цих вимог.
В частині відмови у задоволені вимоги про стягнення сум неустойки ( пені штрафу) рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні вимог банку про стягнення неустойки, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність підстав виникнення у банку права на неустойку (пеню, штраф), оскільки якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.
Обставин про письмову домовленість з відповідачем про розмір грошової суми пені та штрафу, банком в суді також не було доведено, оскільки ОСОБА_3 відповідачем не були підписані.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина 6 ст. 141 ЦПК України встановлює, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім того, суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (чч. 1, 6 ст. 141, п. «в» ч. 1 ст. 382 ЦПК).
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., за подачу апеляційної скарги - 2643 грн., підтвердженням чого є платіжні доручення від 02 червня 2017 року, № ВООР400154 від 14 червня 2018 року ( а.с.17,48).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Враховуючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд безпідставно стягнув з відповідача на користь Банку судовий збір, то рішення суду в цій частині слід скасувати.
Зважаючи на викладене, сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду з даним позовом та за подачу апеляційної скарги, з врахуванням часткового задоволених вимог належить компенсувати Банку у розмірі 479 грн.23 коп.( 172 грн.47 коп. судовий збір за подачу позову + 306 грн.76 коп. за подачу скарги) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін, сторонами в цій частині не оскаржувалося, а відтак не було предметом апеляційного перегляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк» задовольнити часткового.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості по процентів та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по процентам задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість по процентам у розмірі 1158 ( одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн.66 коп.
Понесені Публічним акціонерним банком «Акцент - Банк» судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції та подачу апеляційної скарги у розмірі 479 ( чотириста сімдесят дев'ять) грн.23 коп. компенсувати за рахунок держави.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадку та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
ОСОБА_3
Повний текст постанови складено 20.07.2018 р.