Справа № 378/12/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/756/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 17.07.2018
17 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 08 травня 2018 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Ківшовата Таращанського району Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Таращанським районним судом Київської області 28 серпня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначено ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Таращанського районного суду Київської області від 28 серпня 2017 року у виді позбавлення волі на строк 5 років,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця м. Фастів Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України,
За вироком ОСОБА_9 та ОСОБА_7 05 листопада 2017 року приблизно о 10 год. 00 хв. перебували у будинку тваринника, який розташований на території колишнього ТОВ «Веселий Кут» за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої являється ОСОБА_10 . У цей час ОСОБА_7 , який знав, що ОСОБА_11 у складському приміщенні під АДРЕСА_3 , яке останній на усній домовленості орендує у ОСОБА_10 , зберігає зерно гречки у 37 мішках, запропонував ОСОБА_9 через незачинену на запірний пристрій дерев'яну браму проникнути в середину вказаної нежитлової будівлі та викрасти вказані мішки, заповнені гречкою, для того, щоб їх продати. ОСОБА_9 на пропозицію ОСОБА_7 щодо викрадення тридцяти семи мішків гречки із складського приміщення погодився, вступивши таким чином з ним у злочинну змову.
Того ж дня, приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 запропонував придбати гречку необізнаному з їхніми злочинними діями ОСОБА_12 , на що останній відповів згодою. В подальшому 05 листопада 2017 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , користуючись відсутністю власника та інших осіб, які б могли завадити їм вчинити крадіжку, через незачинену на запірний пристрій дерев'яну браму проникли в складське приміщення, за вищезазначеною адресою де зберігалася гречка ОСОБА_11 , звідки таємно викрали та завантажили на легковий автомобіль марки «ВАЗ-2103», д.н.з. НОМЕР_1 , із причепом ПГМФ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_12 , мішки із зерном гречки загальною масою 1395,704 кг та вартістю 12 561 грн. 33 коп. Того ж дня, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 отримали від ОСОБА_12 за продану гречку гроші в сумі 2 000 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України та призначити йому мінімальну міру покарання. В обґрунтування своїх вимог обвинувачений зазначає, що судом першої інстанції не вірно кваліфіковані його дії за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він мав доступ до приміщення складу, так як там працював.
На апеляційну скаргу прокурором, який приймав участь у справі у суді першої інстанції, надані заперечення, у яких вважає, що судом дії ОСОБА_7 обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, оскільки останній разом з ОСОБА_9 проник до складського приміщення без дозволу потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вирок щодо ОСОБА_9 в апеляційному порядку не оскаржений.
Винуватість ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, стверджується сукупністю зібраних досудовим слідством та досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_11 , свідків, а також дослідженими письмовими доказами, що наявні в матеріалах даного кримінального провадження.
Наданим сторонами кримінального провадження доказам по справі суд надав належну оцінку і прийшов вірного висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України.
Твердження апеляційної скарги обвинуваченого про необхідність кваліфікації його дій за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він мав вільний доступ до складського приміщення, є безпідставними.
З пояснень самого обвинуваченого ОСОБА_7 випливає, що він разом із ОСОБА_9 цілеспрямовано заходили у складське приміщення з метою викрадення мішків з гречкою, що там зберігалися.
З показань потерпілого ОСОБА_11 -власника мішків з гречкою, які були надані суду першої інстанції, випливає, що ОСОБА_7 підробляв у нього різноробочим і не мав від нього дозволу на вхід до складського приміщення, де перебувала на зберіганні гречка, хоча дозволяв охороняти саме складське приміщення.
Під проникненням у приміщення розуміється незаконне вторгнення до нього будь-яким способом.
Таким чином, мета протиправного заволодіння чужим майном та спосіб входження у приміщення, що має ознаки зловживання довірою потерпілого, підкреслює незаконність вторгнення обвинуваченого у приміщення і свідчить про наявність у його діях такої ознаки складу злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення.
Покарання ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України призначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема, судом було враховано, що вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких, негативну характеристику обвинуваченого з місця проживання, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З дотриманням вимог ст.71 КК України ОСОБА_7 визначено покарання за сукупністю вироків, оскільки ним вчинений злочин у період випробування за попереднім вироком.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок суду є законним.
Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Ставищенського районного суду Київської області від 08 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Суддя Суддя