Справа № 756/3769/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5853/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Рибалка Ю.В.
09 липня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Слюсар Т.А.
суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року
у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії заступників начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Манасерян Айкуї Арамівни, ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 52981277 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей, -
У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся у суд зі скаргою на дії заступників начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі - Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) Манасерян А.А., ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 52981277 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей.
У скарзі зазначено, що на виконанні у заступника начальника Оболонського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Манасерян А.А. знаходиться виконавчий лист № 2-1619 від 13 червня 2012 року, виданий Оболонським районним судом м. Києва на виконання рішення того ж суду від 11 травня 2012 року.
03 березня 2018 року на адресу ОСОБА_4 надійшла довідка-рахунок 52981277 від 16 лютого 2018 року за підписом заступника начальника відділу ОСОБА_6, в якій сума заборгованості зі сплати аліментів становить 157 894 грн. 05 коп.
Між тим, державним виконавцем необґрунтовано та незаконно розраховано розмір заборгованості зі сплати аліментів присуджений у частці від доходу виходячи з того, що платник не працює (або є суб'єктом підприємницької діяльності, який перебуває на спрощеній системі оподаткування (платить єдиний податок), остільки у період нарахування заборгованість він працював та отримував заробітну плату, про що повідомляв державного виконавця. При цьому, звернення стягнення на нерухоме майно боржника проведено без відповідної постанови державного виконавця, а опис і арешт майна фактично проведено 27 лютого 2018 року і складено акт, у той час як боржника повідомлено про те, що ці дії будуть проводитись 28 лютого 2018 року.
Скаржник посилався також на те, що право власності на нерухоме майно на яке звернуто стягнення не зареєстровано, однак державний виконавець не звертався до суду із заявою щодо вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. Перед проведенням оцінки майна боржнику не запропоновано узгодити його вартість. Оцінка майна проведена без його фактичного огляду. Фотографії приватного садового будинку, що зроблені з вулиці (з-за паркану) не можуть свідчити про безпосередній огляд оцінювачем предмету оцінки, наявність та якість ремонту у будинку, меблів, комунікацій тощо, у зв'язку з чим визначена вартість вказаного будинку є значно нижчою ніж дійсна.
Скаржник просив суд зупинити передачу на реалізацію ? частину садового будинку НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник»; скасувати призначені ДП «Сетам» торги з продажу цього майна; заборонити ДП «Сетам» проводити призначені на 04 квітня 2018 року торги з продажу вказаного нерухомого майна; визнати незаконними дії заступників начальника Оболонського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві МанасерянA.A., ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 52981277; висновок про оцінку зазначеного нерухомого майна визнати таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з його продажу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії заступника начальника Оболонського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Манасерян А.А. щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні №52981277, визначення вартості майна у виконавчому провадженні № 52981277, відповідно до звіту ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року про оцінку 1/2 частини садового будинку НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник».
Зобов'язано заступника начальника Оболонського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві МанасерянА.А. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №52981277, з урахуванням фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Визнано недійсним звіт ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року про оцінку майна у виконавчому провадженні № 52981277, а саме 1/2 частини садового будинку НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник».
У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, за змістом, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного дослідження доказів і їх оцінки, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, за змістом, що в оскаржуваній ухвалі не конкретизовано : що мають зробити державні виконавці на виконання цієї ухвали, чи було звернення стягнення на майно виконано незаконно, що слугувало підставою до визнання недійсним звіту ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня, а також не взято до уваги наявність у боржника нерухомості.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог не оскаржено, тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Оболонського районного відділу ДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві, державний виконавець - заступник начальника Оболонського РВДВС м. Києва Манасерян A.A., перебуває виконавче провадження №52981277, відкрите 28 листопада 2016 року, з виконання виконавчого листа виданого 13 червня 2012 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку (а.с.52 т.1).
Відповідно до довідки державного виконавця про заборгованість зі сплати аліментів її сума станом на 16 лютого 2018 року становить 157 894 грн. 05 коп., з яких 125 719 грн. 54 коп. - заборгованість станом на 01 квітня 2017 року, а 32 174 грн. 51 коп. - за період з 01 квітня 2017 року по 16 лютого 2018 року (а.с.13-14 т.1).
Встановлено, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, присуджених в частці від доходів платника, державним виконавцем проведено виходячи із середньої заробітної плати по регіону у зв'язку з тим, що боржник був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Зі справи убачається, що 03 березня 2018 року, в день отримання зазначення вказаної довідки, боржником до державної виконавчої служби подано заяву про перерахунок заборгованості за весь період враховуючи те, що він працював та отримував заробітну плату, надав відповідні довідки з місця роботи (а.с.105 т.1).
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14 квітня 2018 року, боржник ОСОБА_8 значиться засновником та керівником ПП «Коктебель», співзасновником та керівником ТОВ «АТМ-Трейд», учасником КС «Київська кредитна спілка», учасником ТОВ «Інформаційне агентство «ПРОТОРГИ». До 14 грудня 2016 року був також зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.54-84 т.1).
Будь-яких відомостей про перебування боржника, як фізичної особи-підприємця, на спрощеній системі оподаткування, матеріали виконавчого провадження не містять.
Відповідно до довідок ТОВ «АТМ-Трейд» від 13 липня 2016 року, від 02 березня 2018 року, долучених до справи, ОСОБА_4 з листопада 2012 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «АТМ-Трейд» й отримує заробітну плату.
Зазначене також підтверджено наявними податковими розрахунками ТОВ «АТМ-Трейд» щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та квитанціями ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про їх отримання; копіями податкових декларацій про майновий стан і доходи ОСОБА_4 (боржника) з відмітками про їх отримання податковим органом (за 2012-2014 роки) (а.с.106-108 т.1).
Згідно з інформацією ПФУ від 03 лютого 2017 року та від 14 лютого 2017 року наданою на запити державного виконавця (від 3 лютого 2017 року, від 13 лютого 2017 року) встановлено, що боржник значиться як працівник ТОВ «АТМ-Трейд» (а.с.241-215 т.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Отже, рішенням районного суду, яке в силу ст. 18 ЦПК України є обов'язковим до виконання, стягнуто з боржника аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), а тому при наявності доказів отримання ним заробітної плати, підлягають до нарахування йому аліменти саме з його доходу.
За таких обставин, коли боржник працював і отримував доходи, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав до визнання дій державного виконавця неправомірними в частині визначення ОСОБА_3 заборгованості по аліментах в період, коли боржник працював й отримував заробітну плату, взявши за основу середню заробітну плату по регіону, а не отриманий ним дохід.
Доводи апеляційної скарги про порушення процесуальних прав ОСОБА_3 в частині ненадання судом строку подачі відзиву чи пояснень до скарги, колегія суддів визнає таким, що не є істотним й підстав до скасування ухвали в зазначеній частині вирішення вимог скарги не дає, остільки відповідно до справи, стягувач отримала копію ухвали про відкриття провадження й у період з 10 квітня 2018 року по 22 травня 2018 року - дату прийняття судового рішення, неодноразово з'являлася на виклики суду, приймала участь у судовому засіданні під час розгляду справи по суті вимог 16 квітня 2018 року та 22 травня 2018 року (а.с.244-247 т.1, 70,71 т.2) та у випадку необхідності, не позбавлена була можливості подати відповідні заяви чи клопотання, надати докази.
Разом з тим, з висновками районного суду щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні № 52981277 повністю погодитися неможливо.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Встановлено, що постановою заступника начальника Оболонського РВДВС м. Києва ГУЮ у м. Києві ОСОБА_6 від 26 лютого 2018 року накладено арешт на майно боржника у виконавчому провадженні № 52981277 (а.с.186-187 т.1).
Постановою заступника начальника Оболонського РВДВС м. Києва ГУЮ у м. Києві МанасерянA.A. від 27 лютого 2018 року проведено опис і арешт майна боржника - ? частини садового будинку (а.с.157-159 т.1).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 вересня 2012 року в незміненій частині проведено поділ майна подружжя, зокрема, садовий будинок №46 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник», визнано спільною сумісною власністю подружжя (стягувача ОСОБА_3 та боржника ОСОБА_4.), визнано за стягувачем право власності на ? частину вказаного будинку та ? частину земельної ділянки, площею 634 кв.м, на якій він розміщений (а.с.171-184 т.1).
Районний суд встановив незаконність дій державного виконавця в зазначеній частині у зв'язку з відсутністю постанови про звернення стягнення на майно боржника й неповідомлення боржника про опис майна та неузгодження його вартості, а також з тих підстав, що майно, на яке звернуто стягнення, за боржником не зареєстровано, а державний виконавець не звернувся у суд із заявою щодо вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Разом з тим, суд належним чином не дослідив зміст рішення Обухівського районного суду Київської обл., у відповідності до якого садовий будинок визнано спільним майном подружжя (скаржника та заінтересованої особи) й з урахуванням вимог позову право власності на 1/2 частину визнав за стягувачем.
При цьому, районний суд залишив поза увагою інформацію, яка міститься в долученій до справи інформаційній довідці з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформанованій 01 квітня 2016 року, відповідно до якої садовий будинок НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник», перебуває під арештом згідно постанови від 26 квітня 2012 року старшого державного виконавця ВДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції (а.с.205, 206 т.1) та не з'ясував, чи не перебував вказаний будинок під арештом на час провадження державним виконавцем оспорюваних дій, в той час як з'ясування цього питання має істотне значення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Між тим, визнаючи неправомірними дії старшого державного виконавця Манасерян А.А. в частині звернення стягнення на майно боржника, районний суд не вказав шляхи поновлення порушеного права.
Встановлено, що 03 березня 2018 року постановою заступника начальника Оболонського РВДВС м. Києва Манасерян A.A. призначено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба» для визначення вартості вищевказаного майна (а.с.147-148 т.1).
Відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року вартість ? частини вищевказаного об'єкта нерухомого майна (садового будинку) становить 522 150 грн.
Суд визнав неправомірними дії старшого державного виконавця Манасерян А.А. щодо визначення вартості майна у виконавчому провадженні № 52981277 відповідно до звіту ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року й зазначений звіт визнав недійсним.
При цьому, районний суд виходив з того, що перед проведенням оцінки майна боржнику не запропоновано узгодити його вартість, а сама оцінка майна проведена без його фактичного огляду, при тому, що фотографії, які містяться в звіті про оцінку майна - садового будинку, свідчать про те, що його огляд проведено формально з вулиці (з-за паркану), під час якого не могло бути враховано наявність та якість ремонту у будинку, меблів, комунікацій тощо, що може суттєво вплинути на визначення вартості зазначеного нерухомого майна, - визнав звіт ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року недійсним.
Разом з тим, районний суд не врахував наступне.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Отже, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, що унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Зазначені обставини свідчать про неврахування судом положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та поспішність висновків про наявність підстав до визнання звіту недійсним.
Окрім цього, звертаючись у суд зі скаргою в зазначеній частині, ОСОБА_4 просив визнати звіт таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення аукціону торгів з реалізації майна, у виконавчому провадженні №52981277.
Між тим, розглядаючи скаргу, районний суд визнав звіт ТОВ «Приватна експертна служба» недійсним, що свідчить про вихід за межі скарги та суперечить положенням ч.1 ст.13 ЦПК України.
У пункті 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що згідно зі статтею 26 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
Згідно ч.2 ст. 32 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
В порушення п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6, місцевий суд, визнаючи недійсним звіт про оцінку майна, складений ТОВ «Приватна експертна служба» 07 березня 2018 року виконавчому провадженні № 52981277, оцінювача по справі - ТОВ «Приватна експертна служба» до участі у справі не залучив та постановив ухвалу, не вислухавши доводи його представника.
За таких обставин, ухвала районного суду в частині визнання дій неправомірними щодо звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні №52981277, визначення вартості майна у виконавчому провадженні № 52981277 відповідно до звіту ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року про оцінку 1/2 частини садового будинку НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник», як постановлена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, підлягає скасуванню, а справа в цій частині - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в іншій частині вирішення вимог скарги не спростовують.
Керуючись ст.ст. 353, 367, 374, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року в частині визнання дій неправомірними щодо звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні № 52981277, визначення вартості майна у виконавчому провадженні № 52981277 відповідно до звіту ТОВ «Приватна експертна служба» від 07 березня 2018 року про оцінку 1/2 частини садового будинку НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Нові Безрадичі, садове товариство «Монтажник» скасувати й справу в цій частині направити до того ж суду для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді: