79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.06.07 Справа № 5/2-59
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Три кита ЛТД», с.Гаї Шевченківські Тернопільського району.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 21.02.2007 р.
у справі №5/2-59
за позовом ВАТ «Укрбурвод», м.Київ
до ТзОВ «Три кита ЛТД», с.Гаї Шевченківські Тернопільського району.
про стягнення 98294,81 грн.
За участю представників:
від позивача -Чорній М.В.- представник.
від відповідача - не викликався.
Роз»яснено права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.02.2007р. №5/2-59 позовні вимоги ВАТ «Укрбурвод», м.Київ задоволено частково, стягнено з ТзОВ «Три кита ЛТД», с.Гаї Шевченківські Тернопільського району 7745,91 грн. пені, 5756,27 грн. інфляційних нарахувань, 1535,74грн.- 3% річних, 24628,45 грн. штрафу, відшкодовано судові витрати.В частині стягнення 34000 грн. - боргу провадження у справі припинено.
Суд мотивував рішення тим, що відповідач свої зобов»язання по договору щодо оплати за виконані роботи вчасно не виконав, а тому за неналежне невиконання умов договору на підставі п.8.2 договору, ст.625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню штраф, пеня, інфляційні, та 3 % річних.
Відповідач - ТзОВ «Три кита ЛТД»з таким рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, покликаючись, що:
- оскільки зобов»язання є грошовим, тому відповідно до п.6 ст.231 ГК України застосування штрафу в твердій сумі є неправомірним;
- розрахунок пені, річних, інфляційних є невірними, оскільки не вказано, за який період стягуються штрафні санкції;
- товариство не було повідомлено про розгляд справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, доводи скаржника відхилив, покликаючись, що:
- на підставі п.8.2 договору та ч.6 ст.231 ГК України господарським судом правомірно стягнено з відповідача штраф в розмірі 24 628,45 грн.;
- покликання скаржника на Роз»яснення ВАС України №02-5/293 від 29.04.1994р. стосується нарахування пені, є неактуальними, оскільки грунутується на нормах ЦК УРСР, який втратив чинність.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
28.04.2006р. між ВАТ "Укрбурвод" та ТзОВ «Три кита» укладено договір підряду №90, згідно умов якого підрядник (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання на свій ризик виконати за завданням замовника (відповідача по справі) у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити наступну роботу: влаштування фундаментів із буро набивних паль під житловий будинок по вул.Глибокій в м.Тернополі (п.1.1. договору), в терміни, передбачені п.п. 3.2. - 3.4. договору (п.6.1.5).
Умовами договору передбачено, що строк виконання робіт по договору становить 50 робочих днів з моменту надходження грошових коштів, а саме авансу (п.3.2 договору) замовника на поточний рахунок підрядника, шляхом банківського переказу (п.2.1 договору).
Згідно з п.п. 3.2., 3.3., 3.4. договору, аванс складає 30 відсотків від вартості робіт, які відповідач зобов'язався сплатити позивачу протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору, а решту суми вартості робіт виплачувати позивачу щомісячно після початку роботи на основі актів здачі-приймання робіт і довідок про вартість виконаних робіт не пізніше ніж через 5 календарних днів після підписання таких актів та довідок.
Остаточні розрахунки замовник зобов'язався провести протягом 5 календарних днів після підписання акту здачі-приймання робіт і довідки про вартість виконаних робіт.
Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за травень-липень 2006 року, довідок про вартість виконаних робіт за травень-липень 2006р., підписаних повноважними представниками сторін і завіреними печатками товариств, які знаходяться в матеріалах справи, позивач свої зобов'язання за договором щодо проведення робіт по влаштування фундаментів із буро набивних паль під житловий будинок по вул.Глибокій в м. Тернополі виконав на загальну суму 246284,40 грн.
Відповідач свої зобов»язання у визначені в договорі терміни не виконував.
Борг в сумі 34000 грн., який існував на день заявлення позову сплачено відповідачем під час розгляду спору в суді, що підтверджується копіями банківських виписок.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Між сторонами у справі укладено договір підряду і до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми гл.61 ЦК України «Підряд».
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. (ст.843 ЦК України).
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ч.2 ст.854 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.193 ГК України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору.Одностороння відмова від виконання зобов»язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Підрядник свої зобов»язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаних замовником без заперечень.
На день розгляду справи в господарському суді остаточний борг за виконані роботи позивачем сплачено в сумі 34000 грн., тому провадження в тій частині вимог господарським судом правомірно припинено на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За несвоєчасну оплату, на підставі ст.625 ЦК України, місцевим господарським судом правомірно стягнено річні та інфляційні за період, зазначений в розрахунку до позову (а.с.4).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
П.8.2 договору за неналежне виконання п.3.2-3.4 договору, передбачена відповідальність у вигляді штрафу -20% від невиконаного, неналежно виконаного зобов»язання, який згідно розрахунку становить 49256,89 грн.
Крім того, зважуючи на погашення заборгованості відповідачем на день розгляду справи, господарським судом на підставі ст.233 ГК України зменшено розмір штрафних санкцій на 50% від заявленої, яка склала 24628,45 грн. і обгрунтовано судом стягнена з відповідача.
Щодо стягнення інфляційних, пені та 3% річних, то висновок суду в цій частині вимог відповідає обставинам справи, прийнятий з дотриманням вищенаведених норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги судом до уваги не приймаються, оскільки:
- ст.625 ЦК України встановлено правило, згідно якого боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов»язання;
- п.8.2 договору визначено розмір неустойки 20% за неналежне виконання зобов»язання, а тому в силу п.6 ст.232 ГК України підлягають застосуванню умови договору;
- про належне повідомлення відповідача про розгляд справи свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.02.2007 р.
у справі №5/2-59 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Три кита ЛТД»-
без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.
3.Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.