79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.06.07 Справа № 3/416-5136
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
при секретарі Тренич А.Г.
поступила апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України у м.Тернополі за № 2520/04 від 13.03.07 р.
на постанову господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р.
у справі № 3/416-5136
за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства (далі КЖЕП) «Житловик», м. Тернопіль
до УПФ України у м. Тернополі, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державна виконавча служба (далі ДВС) № 1 в м. Тернополі, м.Тернопіль
про визнання нечинною вимоги № Ю-1611 від 20.11.06 р. та постанови ДВС № 1 в м. Тернополі № 853/06 від 24.11.06 р.
за участю представників:
від позивача: Гутман П.Й. -довіреність № 355 від 21.05.07 р.; Дмитришин А.Є. -начальник;
від відповідача: Калашник Н.Я. -довіреність № 2803/04 від 19.03.07 р.;
від третьої особи: не з'явився.
Ухвалою від 28.03.07 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 22.05.07 р. і витребувано від сторін докази зазначені в ухвалі про підготовку справи до розгляду.
Ухвалою від 22.05.07 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 19.06.07 р. і витребувано від сторін додаткові докази та пояснення.
Відповідач надав суду листа Головного управління статистики У Тернопільській області № 17-17/321 від 30.05.07 р.
Третя особа не з'явилася в судове засідання, про час і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2367858.
До початку судового засідання представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Спір розглянуто згідно наявних доказів у справі (ст. 72 КАС України).
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, судом встановлено:
Постановою господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р. у справі № 3/416-5136 (суддя Турецький І.М.) позовні вимоги КЖЕП «Житловик»про визнання нечинною вимоги № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн. і постанови ДВС № 1 в м.Тернополі № 853/06 від 24.11.06 р. про стягнення з КЖЕП «Житловик»виконавчого збору на суму 5 618,77 грн., задоволено; розстрочено борг зі сплати внесків відповідачу на суму 74 842,54 грн. з листопада 2006 року по жовтень 2007 року включно.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що: з врахуванням графіку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 74 842,54 грн. затвердженого на засіданні Тернопільської міськради і погодженого з відповідачем, а також того, що вимоги Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»не мають зворотної дії і не розповсюджуються на відносини 2006 року, вимога № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн. є незаконною; вимогу № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн. надіслано до ДВС № 1 в м. Тернополі, за якою порушено виконавче провадження і винесено постанову № 853/06 від 24.11.06 р. «Про відкриття виконавчого провадження»про стягнення з позивача суми 5 618,77 грн. виконавчого збору та 56 187,71 грн. боргу.
Розстрочку боргу передбаченого вимогою № Ю-1122 від 03.11.06р. на суму 74 842,54 грн. проведено з врахуванням графіку про погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, затвердженого Тернопільською міськрадою.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV (надалі ЗУ № 1058) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яким визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх прав і обов'язків; посилається на ст. 106 ЗУ № 1058, якою передбачено подання вимоги до ДВС; згідно зведеного звіту позивача, сума недоїмки станом на 01.11.06 р. склала 74 842,54 грн., тому позивачу була направлена вимога № Ю-1122 від 03.11.06р., в ДВС № 1 у м. Тернополі була направлена вимога № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн., згідно розрахунку за липень 2006 року -19 482,48 грн. + 18 380,89 грн. за серпень 2006 року + 18 324,34 грн. за вересень 2006 року; графік погашення заборгованості на суму 74 642,54 грн. не звільняє від сплати внесків; заперечує застосування судом першої інстанції норм ЦК України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартплати, плати за ЖКП, спожиті газ та електроенергію»; посилається на ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою заборонено відстрочки за податками, зборами, обов'язковими платежами; просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р.; прийняти нову постанову, якою задоволити апеляційну скаргу.
Позивач в запереченні на апеляційну скаргу посилається на те, що: заборгованість КЖЕП «Житловик»перед відповідачем станом на 01.11.06 р. складає не 56 187,71 грн., як зазначено у вимозі № Ю-1611 від 20.11.06 р., а 74 842,54 грн., як зазначено в вимозі № Ю-1122 від 03.11.06 р.; відповідачем порушено п. 8.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФ України»№ 21-1 від 19.12.03 р. (надалі Інструкція № 21-1), а саме не було надіслано позивачу вимоги № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн., а відразу направлено в ДВС, якою винесено постанову № 853/06 від 24.11.06 р. і відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги і стягнення не боргу на суму 56 187,71 грн., а штрафу; оскільки, з мешканцями укладено договір про реструктуризацію боргу з квартплати на 5 років, а графік погашення боргу був затверджений комісією Тернопільської міськради і погоджений з відповідачем, вимоги виконуються згідно графіку погашення боргу, то виконання рішення по термінах не суперечить діючому законодавству; протягом листопада 2006 року по квітень 2007 року позивачем перераховано 164 091 грн., в т.ч. сума 37 200 грн. в рахунок погашення боргу; графік погашення боргу виконується.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р. у справі № 3/416-5136 - скасуванню, виходячи з такого:
Як видно з повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків, позивач зареєстрований за № 191845187, як платник страхових внесків до ПФ ( 32 %, 4 %, 1,2 %).
На протязі 2005-2006 років позивач заборгував відповідачу (01.11.06 р.) суму 74 842,54 грн. внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що визнає позивач і підтверджується розрахунками (звітами) позивача.
Відповідач виставив позивачу вимогу про сплату боргу № Ю-1122 від 03.11.06 р. на суму 74 842,54 грн., яку визнає позивач.
Листом № 17-7/34 від 30.05.07 р. Головне управління статистики в Тернопільській області підтвердило відсутність заборгованості у позивача з виплати зарплати станом на 01.05.07р.
20.11.06 р. відповідач виставив позивачу спірну вимогу № Ю-1611 на суму 56 187,71 грн., за якою ДВС № 1 у м. Тернополі постановою № 853/06 від 24.11.06 р. відкрила виконавче провадження.
Як видно з вимоги про сплату боргу № Ю-1611 від 20.11.06 р. до сплати виставлена вимога на суму 56 187,71 грн. недоїмки без зазначення фінансових санкцій і пені (а.с.10).
Постанова № 853/06 від 24.11.06 р. про відкриття виконавчого провадження на суму 56 187,71 грн. штрафу виненсена з посиланням на вимогу № Ю-1611 від 20.11.06 р.
Однак, як видно з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу вимогу № Ю-1122 від 03.11.06 р. на суму 74 842,54 грн., яку визнає позивач і вважає, що ця сума боргу законно розстрочена з листопада 2006 року по жовтень 2007 року. Крім цього борг на суму 74 842,54 грн. розстрочено з листопада 2006 року по жовтень 2007 року включно, судом першої інстанції за клопотанням позивача.
Відповідно до ч.3 ст.106 ЗУ № 1058, при виявленні недоїмки територіальні органи ПФ України за формою і у строки визначені УПФ, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. На протязі 10 робочих днів з дня одержання вимоги, страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій. Страхувальник узгоджує вимогу з органом ПФ, а у випадку неузгодження має право оскаржити її в судовому порядку.
Вимогу № Ю-1122 від 03.11.06 р. на суму 74 842,54 грн. позивач визнає, а вимогу № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн., яка виставлена безпосередньо в ДВС № 1 у м.Тернополі заперечує і вбачає її такою, що накладається на вимогу № 1122 від 03.11.06 р.
В судовому засіданні 19.06.07 р. представник відповідача визнав, що сума 56 187,71 грн. за вимогою № Ю-1611 від 20.11.06 р. охоплюється сумою 74 842,54 грн. за вимогою № Ю-1122 від 03.11.06 р.
Документального підтвердження розмежування обох вимог відповідач не надав суду апеляційної інстанції.
У вимогах не зазначено за який (які) період (періоди) виставляються дані вимоги, що робить ймовірним подвійне стягнення одних і тих сум в періодах, які наклаються.
Відповіднодо п. 8 Інструкції № 21-1 (п. 8.2.), якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи ПФ України щомісяця надсилають, протягом п'яти днів, вимогу за одним порядковим номером до повного погашення боргу.
На один і той борг виставлені вимоги за різними номерами.
Відповіднодо п. 8.2. Інструкції № 21-1, вимога вважається відкликаною, якщо сума боргу самостійно погашується страхувальником.
П. 8.9. Інструкції № 21-1 передбачено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суму боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу ДВС подається вимога, тільки на суму зростання боргу.
Позивач в листі № 421 від 12.06.07 р. посилається на те, що він сплатив частково суму 43 400 грн, надав ксерокрпії платіжних доручень.
Оскільки, спірна вимога № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн. і надана суду вимога № Ю-1122 від 03.11.06 р. на суму 74 842,54 грн. охоплюють частково одні і ті періоди (в вимогах періоди не значаться), що визнав представник відповідача в судовому засідання, вимоги за різними номерами чим порушено п.8 Інструкції № 21-1, з метою недопущення подвійного стягнення недоїмки за одні і тіж періоди, вимога № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн. визнана нечинною судом першої інстанції правомірно і постанову господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р. у справі № 3/416-5136 в цій частині слід залишити без змін.
Оскільки, виставлена спірна вимога № Ю-1611 від 20.11.06 р. на суму 56 187,71 грн. недоїмки, а ДВС № 1 у м. Тернополі постановою № 853/06 від 24.11.06 р. порушено виконавче провадження про стягнення штрафу на суму 56 187,71 грн., що не відповідає виставленій вимозі, тому постанова господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р. у справі № 3/416-5136 відповідає діючому законодавству і постанова ДВС № 1 у м.Тернополі № 853/06 від 24.11.06 р. скасована судом першої інстанції підставно.
Що стосується розстрочки боргу позивачу за вимогою № Ю-1122 від 03.11.06 р. на суму 74 842,54 грн. строком на листопад 2006 року -жовтень 2007 року, то суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції проведена розстрочка боргу за вимогою відповідача, яка не була предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, майна, стихійне лихо, тощо) державний виконавець, сторона у справі може звернутись до суду з заявою (поданням) про відстрочку або розстрочку судового рішення. Питання відстрочки, розстрочки, зміни чи встановлення способу виконання рішення суду, може бути розглянуто за ініціативою суду.
Оскільки, спір з приводу вимоги № Ю-1122 від 03.11.06 р. на суму 74 842,54 грн. не розглядався судом першої інстанції, рішення не приймалось, у суду не було підстав для розстрочки виконання рішення, а тому, в частині розстрочки постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 198-207, 254, 263 та п.6 Розділу УІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р. у справі № 3/416-5136 в частині розстрочки боргу з листопада 2006 року по жовтень 2007 року.
В решті постанову господарського суду Тернопільської області від 15.02.07 р. у справі № 3/416-5136 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.