18 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 907/658/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш"
відповідач - публічне акціонерне товариство "Ужгородський турбогаз"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду у складі Бойко С.М. - головуючий, Бонк Т.Б., Якімець Г.Г. від 26 березня 2018 року та рішення Господарського суду Закарпатської області у складі Васьковського О.В. від 22 листопада 2017 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" (далі - позивач) звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" (далі - відповідач) про стягнення 69 191,51 грн. пені, 131 746,40 грн. вартості дефектного товару та 122 057,06 грн. збитків у вигляді додаткових витрат за договором від 10.05.2016 № 155.
2. Позов мотивований системним порушенням відповідачем (виконавець) строків поставки товару за договором поставки від 10.05.2016 № 155, здійсненням останнім поставки товару з прихованими дефектами, які роблять його не придатним до використання, що також спричинило додаткові витрати позивача (замовник), пов'язані з транспортуванням, обробкою неякісного товару, а також оплатою послуг експерта торгово-промислової палати.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 листопада 2017 року позов задоволений частково.
3.1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 245 722,97 грн., у т.ч. 25 396,20 грн. пені, 103 181,33 грн. вартості дефектного товару, 117 145,44 грн. додаткових витрат за договором від 10.05.2016 № 155. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 7.2. договору поставки від 10.05.2016 №155 (у редакції додаткової угоди від 30.01.2017 №3) сторони погодили порядок виявлення недоліків поставленого товару, а саме: "У випадку виявлення недостачі чи поставки неякісної продукції, виклик представника виконавця обов'язковий. Замовник листом чи за допомогою факсимільного зв'язку направляє виконавцю повідомлення про необхідність прибути на приймання продукції, який, в свою чергу, зобов'язаний прибути на протязі 3 днів з моменту отримання такого повідомлення. Разом замовник та виконавець складають двохсторонній дефектний акт. У разі неприбуття представника виконавця для складання двохстороннього акту замовник має право в односторонньому порядку з обов'язковим залученням представника торгово-промислової палати скласти дефектний акт, яким буде достатнім та кінцевим доказом поставки дефектної продукції. У випадку виявлення неякісної продукції виконавець зобов'язаний замінити неякісну продукцію на якісну чи виправити брак на протязі 30 календарних днів після отримання вимоги замовника з доданням дефектного акту".
4.1. Так, під час обробки товару позивачем було виявлено приховані дефекти в продукції, поставленої відповідачем за специфікаціями від 03.10.2016 №7, від 20.10.2016 №8, від 01.02.2017 №9 та від 01.02.2017 №11 на загальну суму 131 746,40 грн. Проте у зв'язку з неприбуттям представника відповідача на письмовий виклик позивача для участі у складанні дефектних актів, останнім в односторонньому порядку було складено дефектні акти від 06.04.2017 №005, від 18.04.2017 №006, від 17.05.2017 №007, від 17.05.2017 №008, від 08.06.2017 №009. Проте один з актів - від 06.04.2017 №005 на суму 28 565,07 грн. складений позивачем з порушенням встановленого договором порядку - без участі представника торгово-промислової палати, тому не може підтверджувати факт поставки товару з прихованими дефектами. Решта ж дефектних актів завірена відповідними експертними висновками представника торгово-промислової палати, що узгоджується з положеннями пункт 7.2. договору поставки, а тому такі акти є належними доказами поставки неякісної продукції. У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив заміну неякісного товару в порядку, встановленому договором, позивач, керуючись частиною 2 статті 678 ЦК України, скористався правом на відмову від договору та правомірно вимагає повернення сплаченої за товар суми.
5. Допущення відповідачем поставки неякісного товару свідчить про наявність у діях останнього всіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому є підстави для стягнення фактично понесених позивачем збитків у вигляді витрат на транспортування, обробку неякісного товару та оплати послуг експерта, розмір яких підтверджено відповідними доказами.
6. Що стосується сум пені за прострочення строків поставки товару, то її загальний розмір становить 50 792,39 грн. При вирішенні питання про зменшення пені на 50% судом враховано обставини незначного пропуску відповідачем строку поставки товару та повного виконання зобов'язання з поставки товару.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2018 року вказане судове рішення скасовано в частині стягнення 103 181,33 грн. вартості дефектного товару та 117 145,44 грн. додаткових витрат з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання позивачем встановленого договором порядку оформлення факту виявлення недоліків поставленого товару, оскільки відповідні дефектні акти складені позивачем одноособово та не містять підпису представника торгово-промислової палати, а доданий до таких актів експертний висновок експерта торгово-промислової палати не відповідає критеріям експертного дослідження, у тому числі за результатами судової експертизи, яка мала бути призначена виключно господарським судом у порядку статті 41 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а тому не враховується судом в якості належного доказу.
9. У зв'язку з недоведеністю факту поставки неякісного товару відсутні підстави і для стягнення з відповідача збитків з підстав відсутності складу цивільного правопорушення.
10. У частині стягнення сум пені суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками та розрахунками суду першої інстанції, у тому числі стосовно доцільності зменшення сум пені на 50%.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У травні 2018 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 листопада 2017 року скасувати в частині відмови в позові про стягнення 28 565,07 грн. вартості дефектного товару та зменшення сум пені, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2018 року скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
12. Висновок суду першої інстанції про заявлення позивачем позовної вимоги про стягнення вартості дефектної продукції за актом від 06.04.2017 № 005 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки за вказаним актом позовна вимога стосувалася лише стягнення суми додаткових витрат в сумі 4 911,62 грн. Тобто судом помилково відмовлено в задоволенні позовних вимог на суму 28 565,07 грн. вартості дефектного товару, оскільки ця сума стосується іншого дефектного акта, оформленого належним чином.
13. Позивач дотримався встановленого договором порядку складання дефектних актів шляхом залучення представника Харківської торгово-промислової палати, про що свідчать наявні у справі експертні висновки останнього. Отже, суд апеляційної інстанції невірно застосував положення пункту 7.2 договору поставки та прийшов до неправильного висновку про недоведення позивачем факту поставки неякісного товару.
14. Судом безпідставно застосовано пункт 3 статті 83 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) до спірних правовідносин у частині нарахування пені та помилково зменшено її розмір на 50%, оскільки відповідачем не доведено винятковість обставин прострочення поставки товару та вжиття заходів щодо узгодження нових термінів поставки.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
15. Суди дійшли обґрунтованих висновків про можливість зменшення розміру пені, врахувавши конкретні обставини справи та поведінку сторін при виконанні договору.
16. Складені позивачем дефектні акти не підписані представником торгово-промислової палати, а тому не підтверджують факт поставки неякісного товару.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
17. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
18. Отже, з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд не розглядає та не оцінює доводи касаційної скарги у пункті 12 Постанови як такі, що є вимогою про додаткову перевірку доказів та встановлення інших обставин справи.
19. Довід касаційної скарги у пункті 13 Постанови Верховний Суд вважає обґрунтованим у зв'язку з наступним.
20. Умовами пункту 7.2 укладеного між сторонами договору встановлено певний алгоритм виявлення прихованих недоліків поставленого товару, а саме: (1) складання двостороннього дефектного акта, а у разі нез'явлення на виклик замовника (позивача) представника виконавця (відповідача) - (2) складання такого акта замовником самостійно з обов'язковим залученням представника торгово-промислової палати.
21. У даному випадку, як встановлено судами, позивачем було залучено до процесу виявлення дефектів товару представника Харківської торгово-промислової палати Бородая Д.В., про що свідчать відповідні експертні висновки останнього, які мають тотожні зі складеними позивачем дефектними актами дати складання та містять аналогічні відомості щодо товару та первинних документів на нього. Та обставина, що вказані експертні висновки складені в формі окремого документа, а не шляхом проставляння підпису представника безпосередньо на дефектних актах, є лише формою залучення відповідного представника та не свідчать про порушення позивачем встановленого договором порядку оформлення факту виявлення недоліків товару. При цьому безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на невідповідність зазначених експертних висновків вимогам, які встановлюються законодавством для висновків судової експертизи, оскільки участь експерта торгово-промислової палати є погодженою сторонами у договорі формою досудового виявлення дефектів товару, не має жодного відношення до судового процесу, а тому такий висновок не повинен відповідати критеріям та складатись у порядку, встановленому статтею 41 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
22. За статтею 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
22.1 Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).
22.2 Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
23. Апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про порушення позивачем порядку виявлення недоліків товару та, відповідно, відсутність правових підстав для відповідальності відповідача за порушення господарського зобов'язання.
24. Натомість суд першої інстанції правильно констатував факт поставки відповідачем неякісного товару, дотримання позивачем порядку виявлення недоліків товару шляхом складання завірених висновком представника торгово-промислової палати дефектних актів, які є достатнім та належним доказом порушення відповідачем умов договору щодо якості поставленого товару, що спричинило встановлені статтею 678 Цивільного кодексу України та статтею 268 Господарського кодексу України правові наслідки у вигляді задоволення вимоги позивача про повернення сплаченої за товар суми, а також відшкодування збитків останнього, завданих протиправними діями відповідача та з вини останнього.
25. Що стосується доводу позивача в пункті 14 Постанови, то питання щодо зменшення сум пені відповідно до статті 83 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) вирішується судом з урахуванням приписів ст. 43 цього Кодексу (у згаданій редакції), відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
26. При цьому вказана процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме, статтею 233 ГК України і частиною 3 статті 551 ЦК України.
27. Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
28. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
29. У даному випадку суди попередніх інстанцій, врахувавши конкретні обставини справи, дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст. 83 ГПК України (у згаданій редакції), зменшивши розмір пені на 50%, цим самим забезпечивши баланс майнових інтересів обох сторін.
30. При цьому з огляду на обсяг своїх процесуальних повноважень Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні питання про зменшення сум пені, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.
31. У зв'язку з вищенаведеним, у тому числі з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, доводи касаційної скарги, зазначені в пункті 14 цієї Постанови, до уваги не приймаються.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені статтею 312 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017), скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові про стягнення 103 181,33 грн. вартості дефектного товару та 117 145,44 грн. додаткових витрат як таку, що не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції у цій частині - залишити в силі. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Щодо судових витрат
33. Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) з огляду на часткове задоволення касаційної скарги витрати позивача щодо сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 309, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2018 року у справі № 907/658/17 у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 220 326, 77 грн., з яких 103 181,33 грн. вартість дефектного товару та 117 145,44 грн. додаткові витрати скасувати.
3. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 листопада 2017 року у справі №907/658/17 у зазначеній частині залишити в силі.
4. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2018 року у справі № 907/658/17 залишити без змін.
5 Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Болгарська, 3; ідентифікаційний код 00153608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" (61060, місто Харків, проспект Льва Ландау, 171; ідентифікаційний код 37385017) 6 609 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
6. Доручити Господарському суду Закарпатської області видати наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.