"14" травня 2007 р.
16:40
Справа № 1/133/07
м. Миколаїв
За позовом: Приватне виробничо-торгівельне підприємство “РА».
/54049, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 270/.
До відповідача: Державна податкова інспекція у
Корабельному районі м. Миколаєва.
/54052, м. Миколаїв, вул. Артема, 1-а/
Про: визнання противоправним та скасування податкового повідомлення -рішення
№ 0000042300/0 від 21.02.2007р
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дяченко Т.В.
Представники:
Від позивача: Камінський В.І., довіреність від 20.02.2007р.
Каджая Н.В., директор.
Від відповідача: Кравчук О.І., довіреність від 21.11.2006р.
Дербеньова Л.В., довіреність від 16.04.2007р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000042300/0 від 21.02.2007року, посилаючись на правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс», оскільки на його думку факт визнання у судовому порядку недійсними державної реєстрації і статутних документів не тягне за собою визнання угод недійсними і зменшення суми податкового кредиту.
Відповідач позов не визнає з тих підстав, що позивачем допущено порушення вимог пунктів 7.2.4., 7.4.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» : статутні, бухгалтерські і податкові документи ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс» в судовому порядку визнані недійсними, свідоцтва платника податку на додану вартість анульовані (а.с.40-44).
Дослідивши надані докази, заслухавши доводи сторін у судовому засідання, суд
встановив:
відповідач здійснив виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.09.2006 року, про що склав акт перевірки від 14.02.2007 року № 344-23-30826017 (а.с.8-36).
За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000042300/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 28109,40 грн. і про застосування штрафної санкції у сумі 14054,71 грн., яке позивач просить визнати противоправним та скасувати.
Позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного:
у висновку акту перевірки від 14.02.2007 року (а.с.130-31) відповідач зазначив про порушення позивачем вимог пунктів 7.2.4., 7.4.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість», внаслідок чого на його думку позивачем було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 28109,40 грн., в тому числі по податковим періодам:
2004 рік:
лютий - 3160,00 грн.
березень - 24,38,83 грн.
квітень - 1130,70 грн.
червень - 1283,87 грн.
липень - 1500,00 грн.
2005 рік:
грудень - 14600,00 грн.
2006 рік:
січень - 4000,00 грн.
В розділі 3.1.5. акту перевірки (а.с.23-27) відповідач зазначив підстави для донарахування податку на додану вартість у сумі 28109,40 грн., а саме про необхідність зменшення суми податкового кредиту за вказані вище податкові періоди по господарським операціям з такими суб'єктами господарської діяльності як ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс», оскільки вони не зареєстровані як платники податку на додану вартість, відносно їх є судові рішення щодо визнання недійсними статутних, бухгалтерських, податкових документів (а.с.28).
Даний висновок акту перевірки є помилковим, виходячи з наступного:
Пункт 7.4.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість», який відповідач вважає порушеним позивачем, передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Розділ 3.1.5. акту перевірки, та опис №1 від 14.02.2007 року копій документів(а.с.32-36) свідчить про те, що віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість здійснювалось позивачем на підставі наданих постачальниками податкових накладних. Отже, посилання відповідача на порушення позивачем вимог пункту 7.4.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» є безпідставним.
Приписом пункту 7.2.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» передбачено право на нарахування податку та складання податкових
накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Той факт, що ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс» на час здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані як платники податку на додану вартість підтверджується листами ДПІ у Центральному районі від о8.02.2007 року і 13.02.2007 року(а.с.46-49). Це свідчить про відсутність зі сторони позивача порушень вимог пункту 7.2.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість».
Відповідно пункту 9.8. статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість» реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання податковим органом.
Рішення(оформлене у формі акту) про анулювання реєстрації ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» як платників податку на додану вартість прийняте 12 квітня 2005 року (а.с.48) , ПП “Втортекс» -5 травня 2006 року (а.с.53-зворотня сторона).
Зазначене вище свідчить, що всі господарські операції з ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс» позивачем були здійснені до зняття вказаних суб'єктів підприємницької діяльності з реєстрації як платників податку на додану вартість.
Отже, позивач правомірно, у відповідності з вимогами пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» відніс до податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс» податок на додану вартість у сумі 28109,40 грн. у відповідних податкових періодах.
Посилання позивача на судові акти від 30.05.2005 року(а.с.47), від 28.03.2006 року(а.с.50-52) як на підставу зменшення податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ “Сфінкс-Миколаїв» і ПП “Втортекс» і донарахуванням податкового зобов'язання в сумі 28109,40 грн. є неправомірним з зазначених вище підстав, а саме з положень пункту 9.8. статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість» відповідно якого реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання податковим органом.
Рішення суду від 28.03.2006 року (а.с.50-52) взагалі стосується лише установчих документів ПП “Втортекс» і не може мати негативних наслідків для позивача стосовно його прав як платника податків.
Оскільки визначення відповідачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 28109,40 грн. є неправомірним, то і підстави для застосування штрафної санкції в сумі 14054,71 грн. відповідно пункту 17.1.3. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відсутні.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2007 року № 0000042300/0
Відшкодувати з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54000, м. Миколаїв, пр-т. Леніна,/ на користь Приватного виробничо-торгівельного підприємства “Ра» 3,40 грн. судових витрат.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя