17 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1060/18
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Час і місце ухвалення: 11:33 год., м. Одеса Дата виготовлення повного тексту: 30.03.2018р.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із неприбуттям до судового засідання сторін,
справа розглядається в порядку письмового провадження
відповідно до ст.311 КАС України)
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», про визнання протиправними та скасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркава» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 25 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №55644595 та про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55644595.
Позов обґрунтовувало тим, що виконавче провадження №55644595 відкрито державним виконавцем відповідача з порушенням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», щодо місця виконання рішення; зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження філія - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» не може бути стягувачем; державний виконавець за відсутності фактично стягнутої суми вчинення виконавчих дій незаконно та безпідставно стягнув з ТОВ «Укркава» виконавчий збір в розмірі 4 004 500 грн. та 299 938,54 доларів США. Позивач зазначив, що з огляду на незаконність відкриття виконавчого провадження постанова про арешт майна боржника у виконавчому провадженні також підлягає скасуванню, як незаконна.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2018р. в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Укркава» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення від 26.03.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Також, апелянт просить постановити окрему ухвалу відносно судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенка А.В.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції на підставі помилкового тлумачення норм матеріального права дійшов хибного висновку щодо підвідомчості виконавчого провадження. Вартість предмета іпотеки, на який звертається стягнення, виконавчим написом нотаріуса №2727 від 09.11.2017р. не визначена, що унеможливлює визначення підвідомчості виконавчого провадження за сумою зобов'язання.
Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам товариства, що державний виконавець без проведення оцінки майна, на яке звернуто стягнення, та електронних торгів, незаконно стягнув з ТОВ «Укркава» виконавчий збір. При цьому, судом не враховано, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено внесення змін до постанови про відкриття виконавчого провадження або винесення постанови про зменшення розміру стягнутого виконавчого збору після проведення електронних торгів.
Зазначає апелянт і про те, що державний виконавець відповідача визнав філію Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» самостійною юридичною особою, наділивши її повноваженнями стягувача у виконавчому провадженні.
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. видано виконавчий напис №2727 від 09.11.2017р. про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності TOB «Укркава» та переданий в іпотеку публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», за іпотечним договором, посвідченим 28.12.2011р. приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. та зареєстрованим в реєстрі за №7545, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін №1 від 10.12.2012р., зареєстрованим за №5513, договором про внесення змін №2 від 04.03.2014р., зареєстрованим за №694, договором про внесення змін №3 від 28.08.2014р., зареєстрованим за №2895, а саме: будівлі та споруди заводу по виробництву розчинної кави та кавових виробів, що складається з: восьмиповерхової виробничої будівлі літ. «Б» з навісами літ. «б», « 61» загальною площею 7 665,5 кв. м., будівель насосної літ. «В» з підвальним поверхом загальною площею 76,1 кв. м., споруд: №1,8 - огорожі, №2,3,9 - ворота, №4 - градирні, №5 - резервуари для води, №6 - артезіанську свердловину, №7 - резервуар для шламу, №10 - оглядові колодязі, №1 - покриття (тротуари, майданчики, доріжки), що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А.
Зазначене майно передано товариством в іпотеку як забезпечення виконання власних зобов'язань за Договором кредитної лінії №86 від 28.12.2011р., зі змінами та доповненнями, укладеним між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та TOB «Укркава». За умовами вказаного договору Банк надав товариству на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 39 965 000 грн. та 3 000 000 дол. США з остаточним терміном повернення кредитних коштів до 29.12.2016р. У зв'язку з тим, що Боржник з 30.12.2016р. по 08.11.2017р. не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку предмета стягнення, виконавчим написом від 09.11.2017р. запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити наступні вимоги Стягувача:
- 2 999 385,40 дол. США - заборгованість за основним боргом (кредитом) за траншами, виданими в іноземній валюті;
- 39 965 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом) за траншами, виданими у національній валюті.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 25.01.2018р. відкрито виконавче провадження №55644595 з виконання виконавчого напису №2727 від 09.11.2017р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. Пунктом 3 резолютивної частини вказаної постанови, державним виконавцем постановлено стягнути з TOB «Укркава» виконавчий збір у розмірі 4004500 грн. та 299938,54 дол. США.
Того ж дня, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. накладено арешт на майно боржника у виконавчому провадженні №55644595.
Не погоджуючись із законністю вказаних постанов державного виконавця від 25.01.2018р. у виконавчому провадженні №55644595 TOB «Укркава» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог товариства, дійшов висновку, що при прийнятті спірних постанов державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України діяв на підставі та в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими твердження позивача щодо прийняття відповідачем постанов від 25.01.2018р. з порушенням правил підвідомчості виконавчого провадження, зазначивши, що пунктом 4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, передбачено, що рішення, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті підвідомчі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Також, суд не прийняв до уваги посилання позивача, що філія Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» не може бути стягувачем у виконавчому провадженні, зазначивши, що Положенням про Філію, що міститься в матеріалах справи, ПАТ «Державний ощадний банк України» наділило Одеське обласне управління AT «Ощадбанк» правами сторони в судовому процесі, виконавчому провадженні.
Апеляційний суд, не вдаючись до аналізу висновків суду першої інстанції щодо суті спору, зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення, виходячи з наступного.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби , приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, частиною 3 вказаної статті Кодексу передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016р. №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.
Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.
Таким чином, структурні підрозділи органів державної виконавчої служби, зокрема, відділи примусового виконання рішень, не є органами державної виконавчої служби у розумінні Закону №1403-VIII, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у справах.
Належним відповідачем у даному спорі є орган державної виконавчої служби - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Отже, у даному випадку суд першої інстанції повинен був за правилами статті 48 КАС України здійснити заміну первинного відповідача на належного, залучити до участі у справі співвідповідача або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача.
Аналіз статті 48 КАС України, що встановлює правила заміни неналежної сторони дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції.
Оскільки стаття 48 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.
Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено
Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний орган, та в якій публічно-правовий спір вже вирішено.
Враховуючи, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не є належним відповідачем у справі, та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, судова колегія вважає, що у даному випадку слід відмовити ТОВ «Укркава» у задоволенні позову з підстав пред'явлення його до неналежного органу.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 13.06.2018р. по справі №303/3416/17 (адміністративне провадження №К/9901/6799/18)
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача, що для захисту свого порушеного права він може звернутися з позовом до належного відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення, на підставі ст.317 КАС України, підлягає зміні щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укркава».
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови апеляційного суду.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2018 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук