17 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/3528/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Куриленко О.М. Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції 1 батальйону 3 роти Василенко О.О., Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції 1 батальйону 3 роти Василенко О.О., Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та просив постанову серії РА № 473281 від 22.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену Інспектором Управління патрульної поліції ГУ НП в Одеській області сержантом поліції 1-го батальйону 3-ї роти Василенко О.О. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 22.03.2018 року відповідачем у справі інспектором патрульної поліції Василенко О.О. відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн. за порушення п. 8.7.3 «з» Правил дорожнього руху. При прийнятті оскаржуваної постанови, відповідач виходив з того, що він 22.03.2018 року о 09 год. 30 хв., керуючи автомобілем Land Rover модель Renge Rover Sport номерний знак НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Оскаржувану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що по перше дане правопорушення він не скоював, а інспектором ПП на місці зупинки не було йому надано будь яких доказів щодо скоєння ним такого адміністративного проступку, крім того, інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу та не дав скористатися своїми правами, що передбачені ст. 268 КУпАП у повному обсязі.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 14 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення від 14 травня 2018 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі адміністративний позов.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена за відсутності доказів, що підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а саме проїзд перехрестя на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору. Крім цього, апелянт посилається на неналежність розгляду адміністративної справи, оскільки адміністративні порушення за ч.2 ст. 122 КУпАП не може розглядатися у скороченому провадження.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №473281, позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_2, керуючи автомобілем Land Rover модель Renge Rover Sport номерний знак НОМЕР_1, 22 березня 2018 року близько о 09 год. 30 хв. в м. Одесі по вул. Піроговська, 27 здійснив проїзд перехрестя на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «з» ПДР України.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини вказують на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена законно і обґрунтовано, і вимоги щодо її скасування задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п.11.4 ПДР України забороняється проїзд перехрестя на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофору на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати таку справу, - оскільки при складанні постанови у відношенні позивача, посадова особа - відповідач, діяла відповідно до вище наведених положень законодавства, які регулюють порядок складання постанов у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, до відзиву на адміністративний позов, відповідачем надано відеозапис №8931413с-8703-4629-a0f7-51b8fdf6ada5.mp4.
З метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією досліджено наданий відповідачем відеозапис.
Зі вказаного відеозапису вбачається, що транспортний засіб марки Land Rover модель Renge Rover Sport, здійснив проїзд на перехрестя на вимкнену додаткову секцію світлофору у напрямку, вказаному її стрілкою, після чого за останнім вирушив екіпаж поліції, який знаходився на тому ж перехресті, та стояв в очікуванні увімкнення додаткової секцію світлофору для здійснення повороту у вказаному стрілкою на світлофорі напрямку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що інспектор Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержант поліції 1 батальйону 3 роти Василенко О.О., діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії АР №473281 від 22 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за формою відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів також не вважає обґрунтованими та такими, які не свідчать про неповне чи неправильне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 травня 2018 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 липня 2018 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук