Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
22.05.2007
Справа №2-15/4187-2007
За позовом Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська (96012, АР Крим, м. Армянськ, мкр. Васильєва, 2, код ЄДРПОУ 20760084)
До відповідача Центральної міської лікарні (96012, Ар Крим, м. Армянськ, вул. Лікарняна, 1, код ЄДРПОУ 02773410)
Про стягнення 92100,06 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Сулейманова Е.І., довіреність № 888 від 13.04.2007 р., у справі
Від відповідача - Москаленко Н.М., довіреність № 01-444 від 20.04.2007 р., у справі
Обставини справи: Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м. Армянська звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Центральної міської лікарні про стягнення 92100,06 грн., в тому числі 81258,84 грн. основного боргу, 6089,99 грн. інфляційних витрат, 814,81 грн. річних, 3936,42 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг по забезпеченню холодною водою та водовідведення № 13 від 12.05.2006 р. щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 81258,84 грн., що стало приводом для звернення Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування процентів за користування грошовими коштами, інфляційних витрат та пені за неналежне виконання грошових зобов'язань.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти існування заборгованості за надані послуги не заперечував, однак додатково пояснює, що заборгованість виникла не з вини Центральної міської лікарні, а через несвоєчасне фінансування останньої, яка є бюджетною установою.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення на період до кінця 2007 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 23.04.2007 р. було оголошено перерву до 22.05.2007 р. у 10:00 в порядку частини 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України для надання сторонами витребуваних судом документів, необхідних для розгляду справи по суті.
Після закінчення перерви слухання справи було продовжено за участю представників:
Від позивача - Сулейманова Е.І., довіреність № 888 від 13.04.2007 р., у справі
Від відповідача - не з'явився
18.05.2007 р. до господарського суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Так, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в клопотанні обставини, суд вважає матеріали справи достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
12.05.2006 р. між Міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства м. Армянська (Виконавець) (позивач) та Центральною міською лікарнею (Споживач) (відповідач) був укладений договір про надання послуг по забезпеченню холодною водою та водовідведення № 13. (а.с. 7-8).
Згідно з пунктом 1 Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачу своєчасно та відповідної якості послуги по забезпеченню холодною водою та водовідведенню, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених договором.
Строк дії вказаного Договору обумовлений пунктом 26 Договору та становить один рік з моменту підписання договору з можливістю наступної пролонгації.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно вказаного пункту Договору платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, який наступає за розрахунковим.
Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому. (пункт 9 Договору).
На виконання вимог вказаного Договору позивачем регулярно надавались послуги по забезпеченню відповідача холодною водою та водовідведенню, що підтверджується актами реалізації послуг за період з вересня по грудень 2006 р. (а.с. 51-54) а також рахунками на оплату за надані послуги, зокрема
Рахунок № 2920 від 29.09.2006 р. на суму 29065,08 грн. (а.с 55)
Рахунок № 3278 від 31.10.2006 р. на суму 19811,28 грн. (а.с 57)
Рахунок № 3618 від 30.11.2006 р. на суму 17122,44 грн. (а.с 58)
Рахунок № 4003 від 29.12.2006 р. на суму 15260,04 грн. (а.с 59)
Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором, в результаті чого за ним склалася заборгованість за надані послуги у розмірі 81258,84 грн., що і послужило підставою для звернення Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за договором. Крім того сторонами був складений та підписаний акт звіряння взаєморозрахунків, згідно якого кредиторська заборгованість Центральної міської лікарні у м. Армянську складає 81258,84 грн.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 81258,84 грн. заборгованості за надані послуги у період з вересня по грудень 2006 року, через що вимоги позивача про стягнення з Центральної міської лікарні у м. Армянську вказаної суми заборгованості підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на той факт, що він є бюджетною установою, яка фінансується з місцевого бюджету, та заборгованість виникла не з його вини, як підстава для звільнення його від відповідальності, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 6089,99 грн. та 3% річних у розмірі 814,81 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума інфляційних витрат у розмірі 6089,99 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р., заявлена позивачем до відшкодування, підлягає зменшенню з огляду на наступне.
Так, у відповідності з пунктом 8 Договору строк оплати встановлений не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Таким чином, рахунок за надані послуги у вересні 2006 р. повинен бути сплачений до 10 жовтня 2006 р., рахунок за надані послуги у жовтні 2006 р. повинен бути сплачений до 10 листопада 2006 р., рахунок за надані послуги у листопаді 2006 р. - до 10 грудня 2006 р., рахунок за надані послуги у грудні 2006 р. - до 10 січня 2007 р.
З огляду на викладене, період нарахування інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за надані послуги у вересні-грудні 2006 року повинен становити з 11 жовтня 2006 р. по 31.12.2006 р., тобто з наступного дня після встановленого договором граничного строку оплати.
Таким чином, сума інфляційних витрат повинна бути розрахована наступним чином:
З 11.10.2006 р. по 31.10.2006 р. - 29065,08 грн. (заборгованість станом на 11.10.2006 р.) х 102,6 (індекс інфляції за жовтень 2006 р.) = 511,92 грн.
З 01.11.2006 р. по 30.11.2006 р. - 29065,08 грн. +19811,28 грн. (сума заборгованості) х 101,8 (індекс інфляції за листопад 2006 р.) = 879,77 грн.
З 01.12.2006 р. по 31.12.2006 р. - 29065,08 грн. +19811,28 грн.+17122,44 грн. (сума заборгованості) х 100,9 (індекс інфляції за грудень 2006 р.) = 593,99 грн.
Всього: 1985,68 грн.
Оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги у грудні 2006 р. настав лише 11.01.2007 р., а це не охоплюється заявленим позивачем періодом стягнення, який становить з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Центральної міської лікарні м. Армянська інфляційних витрат у розмірі 1985,68 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Вимоги позивача про стягнення з Центральної міської лікарні м. Армянська 3% річних у розмірі 814,81 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р. підлягають корегуванню та стягненню у наступних розмірах:
Рахунок № 2920 від 29.09.2006 р. за вересень на суму 29065,08 грн.
З 11.10.2006 р. по 31.12.2006 р. - 29065,08 грн. х 3% х 82 дн. прострочення = 195,89 грн.
Рахунок № 3278 від 31.10.2006 р. за на суму 19811,28 грн.
З 11.11.2006 р. по 31.12.2006 р. - 19811,28 грн. х 3% х 51 дн. прострочення = 83,04 грн.
Рахунок № 3618 від 30.11.2006 р. на суму 17122,44 грн.
З 11.12.2006 р. по 31.12.2006 р. - 17122,44 грн. х 3% х 21 дн. прострочення = 29,55 грн.
Відповідно Рахунку № 4003 від 29.12.2006 р. на суму 15260,04 грн. граничний строк виконання зобов'язання становить 11.01.2007 р., що не охоплюється стягуваним періодом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Центральної міської лікарні м. Армянська 3% річних у розмірі 308,48 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 6089,99 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 12 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.
Згідно з Листом НБУ №14-011/1373-6039 від 06.06.2006 р. з 10 червня 2006 р. розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5%.
Заявлена позивачем сума пені у розмірі 6089,99 грн. за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р. підлягає наступному коригуванню.
Рахунок № 2920 від 29.09.2006 р. за вересень на суму 29065,08 грн.
Період нарахування з 11.10.2006 р. по 31.12.2006 р. - 29065,08 грн. х 8,5 х 2 (подвійна облікова ставка НБУ) х 82 дн. / 365 дн. = 1110,05 грн.
Рахунок № 3278 від 31.10.2006 р. за жовтень на суму 19811,28 грн.
Період нарахування з 11.11.2006 р. по 31.12.2006 р. - 19811,28 грн. х 8,5 х 2 (подвійна облікова ставка НБУ) х 51 дн. / 365 дн. = 470,59 грн.
Рахунок № 3618 від 30.11.2006 р. за листопад на суму 17122,44 грн.
Період нарахування з 11.12.2006 р. по 31.12.2006 р. - 17122,44 грн. х 8,5 х 2 (подвійна облікова ставка НБУ) х 21 дн. / 365 дн. = 167,47 грн.
Всього: 1748,11 грн.
Стягнення пені за Рахунком № 4003 від 29.12.2006 р. за грудень на суму 15260,04 грн. не охоплюється заявленим позивачем періодом стягнення з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р., оскільки строк сплати за ним становить 11.01.2007 р.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2006 р. становить 1748,11 грн., обґрунтована та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення на період до кінця 2007 р.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне повідомити наступне.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що таке право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Суд роз'яснює сторонам право звернутися до суду з заявою про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, або про зміну способу та порядку його виконання в будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Відповідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні, що відбулося 22.05.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.05.2007 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Центральної міської лікарні (96012, Ар Крим, м. Армянськ, вул. Лікарняна, 1, код ЄДРПОУ 02773410, р/р 35418001001078 Упр. УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська (96012, АР Крим, м. Армянськ, мкр. Васильєва, 2, код ЄДРПОУ 20760084, р/р 26006301390254 в ПИБ м. Армянська МФО 324407) 81258,84 грн. заборгованості, 308,48 грн. річних, 1985,68 грн. інфляційних витрат, 1748,11 грн. пені, 853,01 грн. державного мита та 109,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.