вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"17" липня 2018 р. Справа№ 910/6108/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Власова Ю.Л.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи:
позивача Кириченко Р.Ю.
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії "ЛАКРЕСОН СЕРВІСЕЗ ЛТД"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 31.05.2018
у справі № 910/6108/18 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Компанії "ЛАКРЕСОН СЕРВІСЕЗ ЛТД"
до Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Томак" Юринця Арсена Володимировича
про зобов'язання визнати та включити кредиторську вимогу до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів підприємства
Компанія "ЛАКРЕСОН СЕРВІСЕЗ ЛТД" звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Томак" Юринця Арсена Володимировича про зобов'язання визнати кредиторські вимоги в розмірі 10 752 709,80 грн за Договором субкомісії № 0102-11/03/16 від 11.03.2016 та включити вказані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів підприємства.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №910/6108/18 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Ухвала суду обґрунтована тим, що у період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи і отже може бути учасником процесу на загальних підставах. Ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, оскільки ліквідаційна комісія не відноситься до суб'єктів, перелічених у ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред'явлено до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Компанія "ЛАКРЕСОН СЕРВІСЕЗ ЛТД" (в особі представника-адвоката Кириченко Р.Ю.) подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №910/6108/18 про відмову у відкритті провадження, направити справу для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва. Також, скаржник клопотав перед судом про поновлення строку на апеляційного оскарження ухвали, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, в частині надсилання копії процесуальних документів на адресу учасників справи.
Скаржник, зокрема, вказував, що жодної вимоги до фізичної особи Юринця Арсена Володимировича, ліквідатора підприємства, у цій позовній заяві не заявлено, а твердження суду в оскаржуваній ухвалі про те, що: «... зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем визначено посадову особу Юринця Арсена Володимировича, який є ліквідатором ПАТ «Томак»...» не відповідає дійсності, оскільки у позовній заяві вимоги заявлені до юридичної особи ПАТ «Томак», а статус відповідача визначається відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України, яка вказує, що: відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу, і судом повинно було братися саме це до уваги.
Ухвалою від 03.07.2018 було відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6108/18 за апеляційною скаргою Компанії "ЛАКРЕСОН СЕРВІСЕЗ ЛТД", призначено розгляд справи на 17.07.2018.
В судове засідання, яке відбулось 17.07.2018 з'явився представник скаржника, представник Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Томак" Юринця Арсена Володимировича не з'явився.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Також, п. 1 ч. 3 вказаної статті передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Частиною 6 зазначеної статті визначено, що у разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звертаючись до суду позивач зазначав, що між Компанію «Лакресон Сервісез ЛТД» та ПАТ «Томак» укладено Договір субкомісії № 0102-11/03/16 від 11.03.2016, відповідно до умов якого на ПАТ «Томак» покладено обов'язки, зокрема щодо забезпечення отримання від орендарів (суборендарів) орендних платежів з подальшим перерахування їх Комісіонерові; укладання на користь Комісіонера договорів оренди (суборенди), а також, обов'язки щодо надання Комісіонеру актів приймання-передачі наданих послуг і звітів про виконання цього Договору ті інші обов'язки.
Позивач вказував, що ПАТ «Томак» всупереч встановленим умовам Договору субкомісії № 0102-11/03/16 від 11.03.2016 та відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України свої зобов'язання, не виконало. У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся з позовом до суду. Крім того, в подальшому, як зазначив позивач, йому стало відомо, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.01.2018 внесено запис про припинення юридичної особи ПАТ «Томак» та призначено Юринця Арсена Володимировича ліквідатором вказаного підприємства.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частиною 3 статті 45 ГПК України визначено, що відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до вимог позивача, останній звернувся до суду з заявою, зокрема, про визнання вимоги Компанії «Лакресон Сервісез ЛТД» до Публічного акціонерного товариства «Томак» за Договором субкомісії № 0102-11/03/16 від 11.03.2016 у розмірі 10 752 709,30 грн. Зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Томак» в особі Ліквідатора включити до проміжного ліквідаційного балансу Публічного акціонерного товариства «Томак» грошові вимоги Компанії «Лакресон Сервісез ЛТД» в розмірі 10 752 709,80 грн. Зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Томак» в особі Ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «ТОМАК» грошові вимоги Компанії «Лакресон Сервісез ЛТД» в розмірі 10 752 709,80 грн.
Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон) з дня призначення ліквідатор здійснює визначені повноваження: а) приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; б) виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; в) проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; г) аналізує фінансове становище банкрута; ґ) виконує повноваження керівника банкрута; д) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; е) пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; є) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно із Законом про банкрутство позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; ж) з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; з) заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем було пред'явлено позов до Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Томак" Юринця Арсена Володимировича не як до фізичної особа, а як до юридичної особи, оскільки останній наразі виконує обов'язки керівника Товариства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992, у якому Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух.
Конституцією України передбачається низка гарантій, однією із яких є право судового захисту, що передбачена статтею 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Беручи до уваги колегія суддів дійшла висновку, що статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Можливість отримати судовий захист порушеного чи оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу є одним з найважливіших прав особистості, що суттєво визначає її місце у суспільстві. Судовий захист надається кожному, хто має на нього право та потребує його. Будь-яка особа, що вважає своє право порушеним, має можливість звернутися за судовим захистом та доводити свою правоту.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем визначено посадову особу Юринця Арсена Володимировича, який є ліквідатором ПАТ "Томак" і даний спір належить розглядати до юрисдикції місцевого загального судує передчасним.
У відповідності до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідає.
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (п. 3 ст. 271 ГПК України).
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №910/6108/18 підлягає скасуванню, а справа (заява) - передачі на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Компанії "ЛАКРЕСОН СЕРВІСЕЗ ЛТД" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №910/6108/18 скасувати.
3. Справу №910/6108/18 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6108/18.
Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2018.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді Ю.Л. Власов
С.І. Буравльов