Справа № 510/1873/17
09.07.18 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно у вигляді: житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4, у встановлений законодавством строк не звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак прийняла її порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України. Інші спадкоємці першої черги на спадщину не прийняли, відмовляються від неї на її користь. Пізніше, позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилась, представник позивачки ОСОБА_5 (ордер серії ОД № 328115 від 16.11.2017 р.) направив до суду уточнення до позовної заяви та заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, уточненні позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі у підготовче судове засідання не з'явились, направили до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4, помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, прізвище дружини після укладення шлюбу - «ОСОБА_12»; копія свідоцтва про народження ОСОБА_8, мати - ОСОБА_6, батько - ОСОБА_4; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3, мати - ОСОБА_6, батько - ОСОБА_4; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, власник - ОСОБА_4; копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_2 самочинних споруд не має, власник - ОСОБА_4; копія звіту ПП «Експерт - Центр «Авант», оцінка житлового будинку складає - 103173 грн., земельної ділянки - 64523 грн.; копія свідоцтва про забудову присадибної ділянки в АДРЕСА_3, видане на ОСОБА_9; копія нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу житлового будинку від 19.02.1968 р., продавець - ОСОБА_9, покупець - ОСОБА_4; копія домової книги; постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.11.2017 р., підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку по АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_2 на підставі державного акту про право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2.
Під час життя ОСОБА_4 заповідального розпорядження не залишив, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є відповідачами по справі, спадщину не прийняли та на спадщину не претендують.
Позивачка із спадкодавцем з 2009 р., тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини були пов'язані спільним побутом. Позивачка обробляла город, допомагала із сплатою комунальних платежів та вирішенням інших побутових проблем, здійснювала догляд на ОСОБА_4, оскільки він переніс ампутацію обох ніг та потребував догляду, усі ці обставини підтверджуються протоколами опиту ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за їх згодою відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Таким чином позивачка вважає себе спадкоємцем четвертої черги та просить суд встановити цей факт, оскільки від встановлення цього факту в неї виникне право на спадкування за законом.
14.11.2017 р. позивачка звернулась до нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право власності їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та спадкове майно. Ця обставина змусила позивачку звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4, в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці першої черги спадщину не прийняли, фактично відмовляються від неї на користь позивачки, про що свідчать заяви, які містяться в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за
наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про
встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю,
постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Згідно зі ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Доказами, які містіться в матеріалах справи, підтверджується факт проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини, у зв'язку з чим суд вважає цей факт встановленим, оскільки від встановлення цього факту залежить виникнення у позивачки право на спадкування за законом.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом четвертої черги (ст. 1264 ЦК України) після смерті ОСОБА_4. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України), відмову від спадщини не заявляла. Інші спадкоємці першої черги спадщину не прийняли, на неї не претендують, не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачкою, про що свідчать заяви, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'яти років до часу відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_5, який складається в цілому з житлового будинку літ. А, прибудови літ. А1, прибудови літ. а, підвалу літ. а1, прибудови а2, сараю літ. Б, б, В, Ж, літньої кухні літ. Г, сараю літ. Д, гаражу літ. Е, вбиральні літ. З, огорожі № 1-8, споруди № 9.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_6, згідно рішення Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області від 23.06.2009 р. № 338-V, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін