26 червня 2018 року Справа № 804/3742/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач-1), до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому позивач просить:
- визнати противоправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), з 01 березня 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за минулий час, а саме за період з 01.03.2016р. по 01.09.2017р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) належної їй пенсії за минулий час, саме за період з 01 березня 2016 року по 01 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 29.08.2017р. №0000310759, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Павлоградської міської ради, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з 01.09.2017 року та отримує пенсію за віком. По виплаті пенсії позивач має заборгованість за період з 01.03.2016р. по 01.09.2017р. 29.08.2017р. позивач звернувся до Павлоградського ОУ ПФУ із заявою щодо запиту пенсійної справи в зв'язку зі зміною місця проживання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розпорядженням Павлоградського ОУ ПФУ від 18.10.2017р. на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради - протокол №28 від 12.10.2017р. поновлено виплату пенсії лише з 01.09.2017р. Позивач вважає, що відповідачем-1 безпідставно припинено виплату пенсії з 01.03.2016р. по 01.09.2017р., а дії відповідача-2 щодо не виплати пенсії за вищевказаний період є незаконними та такими, що порушують право останнього на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 30.05.2018р. прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_2 та призначено справу в порядку загального позовного провадження.
21.06.2018р. судом закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.06.2018р.
Відповідачами було подано відзиви на позовну заяву, в яких останні просили відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про їх необґрунтованість.
Сторони у судове засідання, яке призначене на 26.06.2018р. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706) передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру
Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Частинами 1, 3 ст. 7 Закону № 1706 передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно ч. 1 статті 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Судом встановлено, що правом на отримання пенсії за віком позивач користується з 09.03.1998р., що підтверджується пенсійним посвідченням серії АГ №916655, виданим 12.05.2005р. управлінням Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області.
Наприкінці липня 2015 року у зв'язку із загостренням бойових дій на території Луганської та Донецької областей, позивач залишило своє місце проживання у АДРЕСА_2 та переїхала до м. Краматорська, Донецької області.
В м. Краматорську позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб.
24.07.2015р. ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з управління ПФУ в Розівському районі Запорізької області та з 01.06.2015р. перебувала на обліку як особа переміщена з тимчасово окупованої території України по матеріалам електронної пенсійної справи.
З 01.03.2016р. Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області припинено позивачу виплата пенсію за результатом обміну інформацією щодо внутрішньо переміщених осіб.
Водночас, суд вважає противоправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 з 01 березня 2016 року, з огляду на наступне.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києв і держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем-1 не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії з 01.03.2017р.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018р. № К/9901/202/17.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна вимога про визнання противоправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), з 01 березня 2016 року підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 29.08.2017р. управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Павлоградської міської ради видано позивачу довідку №0000310759 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: 51409, АДРЕСА_1.
29.08.2017р. позивач звернулась до Павлоградського ОУ ПФУ, правонаступником якого є відповідач-2, із заявою про поновлення виплати пенсії.
Так, комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради протоколом №28 від 12.10.2017р. поновлено виплату пенсії позивача лише з 01.09.2017р.
Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Стаття 5 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" № 637 від 05.11.2014р. встановлено, що продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Порядком визначено механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Відповідно до п.7, п.8 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
За результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати.
Питання щодо призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати уповноважена розглядати комісія з питань призначення (відновлення) та здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п.12 вищевказаного Порядку за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Згідно п.15 Порядку орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства.
Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради вирішила питання про призначення (відновлення) виплати пенсії позивачу лише з 01.09.2017 року, а Головне управління ПФУ Дніпропетровської області, в свою чергу, не виплатило суми пенсії позивачу за минулий час.
Рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради №28 від 12.10.2017р. на момент розгляду справи є чинним та позивачем не оскаржено.
За умов чинності вказаного рішення комісії у відповідача-2 відсутні підстави для виплати пенсії позивачу за наведений період.
При цьому, вищевказаним рішенням не було розглянуто питання щодо виплати позивачу пенсії за період з 01.03.2016р. по 01.09.2017р., оскільки позивач подав до відповідача-2 заяву щодо не виплати пенсії за вищевказаний період вже після прийняття протоколу №28 від 12.10.2017р., а саме 23.02.2018р.
З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області звернутися відповідно до Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо виплати ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2016р. по 01.09.2017р., оскільки відповідач-2 має відповідні повноваження та враховуючи ту обставину, що позивач звертався з заявою від 23.02.2018р., в якій зазначав що останньому не було виплачено пенсію за вищевказаний період.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), з 01 березня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області звернутися відповідно до Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо виплати ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2016р. по 01.09.2017р.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова