12 червня 2018 року Справа № 804/8459/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №10417-15 від 24.06.2014 року, №762-15 від 21.05.2015 року, №763-15 від 21.05.2015 року Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення-рішення №10417-15 від 24.06.2014 року, №762-15 від 21.05.2015 року, №763-15 від 21.05.2015 року про сплату орендної плати за землю ОСОБА_5, проте, позивач у зв'язку з відчуженням домоволодіння, не користується земельною ділянкою, за яку нараховано орендну плату.
Відповідач надав відзив в якому зазначив, що до ГУ ДФС у Дніпропетровській області дані щодо розірвання або припинення договору оренди між Дніпровською міською радою та ОСОБА_5, а також дані щодо вилучення із користування у ОСОБА_5 зазначених земельних ділянок до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили. Крім того, за наданим позивачем договором купівлі-продажу ОСОБА_5 передає у власність домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпро вул. Східна 14, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 1000 кв.м. кадастровий номер якої 1210100000:01:671:0011, таким чином вказана в договорі купівлі-продажу земельна ділянка взагалі не стосується спірних правовідносин в рамках даної адміністративної справи, оскільки мова йде про земельні ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:671:0013 загальною площею 0.0470га. та кадастровим номером 1210100000:01:671:0012 загальною площею 0,0179га, якими позивач користується на підставі чинних договорів оренди.
Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення-рішення №10417-15 від 24.06.2014 року, №762-15 від 21.05.2015 року, №763-15 від 21.05.2015 року про сплату орендної плати за землю ОСОБА_6.
21 травня 2005 року між, ОСОБА_5 та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0470 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Східна, 14, та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:671:0013. Того ж дня, між ОСОБА_5 та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0.0179 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Східна, 14 та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 11210100000:01:671:0012. Цільове призначення даних земельних ділянок відповідно до договорів оренди - обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд за адресою: м. Дніпро вул. Східна, 14.
06 грудня 2011 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено Договір купівлі-продажу домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_7, домоволодіння, що знаходиться за адресою м.Дніпро, вул. Східна, будинок 14.
В подальшому дане домоволодіння ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 26.06.2012 року було відчужене на користь ОСОБА_8, за яким на даний час право власності на дане домоволодіння і зареєстровано.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 вказаного Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
За змістом пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Положення цієї норми діяли до 01.01.2015, тобто до набрання чинності Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Отже, до 01.01.2015 законодавець пов'язував обов'язок сплати податку за земельні ділянки з датою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці.
За таких обставин, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно у набувача до якого перейшло це майно, в даному випадку ОСОБА_7, виник обов'язок зі сплати земельного податку.
Приписами статті 120 Земельного кодексу України закріплено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 07.07.2015 (справа № 21-775а15), Верховним Судом від 20.03.2018 року (справа №.820/3176/17).
Щодо посилань відповідача відносно того, що за наданим позивачем договором купівлі-продажу ОСОБА_5 передає у власність домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпро вул. Східна 14, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 1000 кв.м. кадастровий номер якої 1210100000:01:671:0011, яка не стосується спірних правовідносин в рамках даної адміністративної справи, оскільки мова йде про земельні ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:671:0013 загальною площею 0.0470га. та кадастровим номером 1210100000:01:671:0012 загальною площею 0,0179га, то суд зазначає, що згідно договорів оренди землі по вищевказаним ділянкам, цільове використання земельної ділянки обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно матеріалів справи, земельні ділянки 1210100000:01:671:0011, 1210100000:01:671:0013, 1210100000:01:671:0012 знаходяться за адресою м. Дніпро вул. Східна 14.
За вказаною адресою знаходиться і домоволодіння, власником якого був позивач до 2011 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень №10417-15 від 24.06.2014 року, №762-15 від 21.05.2015 року, №763-15 від 21.05.2015 року та необхідність їх скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №10417-15 від 24.06.2014 року, №762-15 від 21.05.2015 року, №763-15 від 21.05.2015 року Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1920,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22 червня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1