09 липня 2018 року Справа № 804/2054/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
за участі секретаря судового засідання Стогній К.В.
за участю сторін:
представника позивача Стрюк Н.О.,
представника відповідача Горшкової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-охорона» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
20 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-охорона» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з вимогами з урахуванням заяви від 25.06.2018 року:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011591202 від 11.09.2017 р.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011581202 від 11.09.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків складеного за результатом камеральної перевірки акта від 19.08.2017 р. за №786/04-36-12-02/41189878 дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права, та є такими, що не відповідають чинному законодавству. Посилається на те, що в рамках камеральної перевірки відповідачем протиправно було проведено повноту нарахування та сплати податку, отже відповідач не мав права за результатами такої перевірки виносити будь-які рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.07.2018 року представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на зміст акту камеральної перевірки від 19.08.2017 р. за №786/04-36-12-02/41189878 щодо встановлення відхилення між даними підприємства, задекларованими в податковій звітності та даними інформаційних баз даних ДФС, та відсутності включення до податкового зобов'язання декларації з ПДВ за червень 2017 року суми ПДВ 77740,00 грн. по податковим накладним, зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, вказано, що статтею 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, даних податкової декларації та даних системи електронного адміністрування.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон-охорона» (код ЄДРПОУ 41189878) зареєстровано 03.03.2017 р., є платником податків та зборів, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року ТОВ «Легіон-охорона».
За результатами даної перевірки складено акт від 19.08.2017 р. за №786/04-36-12-02/41189878, у висновках якого зазначено про порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - завищення ТОВ «Легіон-охорона» суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ 46527 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, за червень 2017 року у сумі 31213 грн.
Вказані висновки обґрунтовані таким.
Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних підприємством зареєстровано податкові зобов'язання на загальну суму 458363 грн., а в декларації з ПДВ за червень 2017 року відображено податкові зобов'язання на загальну суму 380623 грн. - різниця складає 77740 грн.
Отже, ТОВ «Легіон-охорона» не дотримано вимоги п.201.110 ст.201 Податкового кодексу України в частині не включення вище вказаних податкових накладних до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ за звітній період - червень 2017 року у сумі ПДВ 77740 грн.
На підставі акта перевірки від 19.08.2017 р. за №786/04-36-12-02/41189878 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 0011591202 від 11.09.2017 р., яким ТОВ «Легіон-охорона» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 31213 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7803,25 грн.,
- податкове повідомлення-рішення № 0011581202 від 11.09.2017 р., яким встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 46527 грн.
Правомірність винесених Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Обов'язки та компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, якою передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
На підставі аналізу зазначених норм права, суд доходить висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані Податковим кодексом України, зокрема статтею 75 якого передбачено право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки з питань правомірності та повноти відображення даних податкових декларацій (розрахунків), реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, досліджуючи питання правомірності проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що пунктом 3 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набув чинності 17.01.2015 року, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Зазначені норми вказують на обмеження стосовно проведення перевірок, зокрема, підприємств, обсяг доходів яких за попередній рік не перевищує 20 мільйонів гривень та які при цьому, не ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.
Проте суд зазначає, що вказане обмеження не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення.
Також, проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування штрафу за положеннями статті 187 Податкового кодексу України. Наведенні норми не пов'язують право контролюючого органу на застосування штрафу з фактом проведення перевірки, що доводить безпідставність посилання позивача на протиправність перевірки, як підставу неправомірності застосування штрафу.
Згідно пункту 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У відповідності до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредитую
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Актом перевірки від 19.08.2017 р. за №786/04-36-12-02/41189878 підтверджено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 458363 грн., в той час як в декларації з ПДВ за червень 2017 року ТОВ «Легіон-охорона» відображено податкові зобов'язання на загальну суму 380623 грн. - різниця складає 77740 грн.
В ході розгляду справи ТОВ «Легіон-охорона» не заперечувався факт виявленої розбіжності між даними Єдиного реєстру податкових накладних, згідно чого податкові зобов'язання складають 458363 грн., та даними декларації з ПДВ за червень 2017 року, де ТОВ «Легіон-охорона» задекларовано податкові зобов'язання на загальну суму 380623 грн.
Також, позивачем в ході розгляду справи не зазначалось про помилковість реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму різниці - 77740 грн.
Суд наголошує, що факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та покладає на продавця обов'язок включити суми податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
На підставі вищевикладеного, контролюючим органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення № 0011591202 від 11.09.2017 р., яким ТОВ «Легіон-охорона» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 31213 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7803,25 грн., № 0011581202 від 11.09.2017 р., що в повній мірі відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0011591202 від 11.09.2017 р. та № 0011581202 від 11.09.2017 р. винесені контролюючим органом у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
З огляду на викладене, доводи позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-охорона».
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 09 липня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 19 липня 2018 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-охорона» (вул.Любарського, буд.98, м.Дніпро, 49098; код ЄДРПОУ 41189878) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19 липня 2018 року.
Суддя (підпис) С. В. Прудник