Справа № 752/13931/18
Провадження № 2-о/752/652/18
Іменем України
13.07.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Павлюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересована особа - Голосіївський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Киві, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
у липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В останній просять суд встановити факт народження дитини ОСОБА_3, чоловічої статі, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження - м. Донецьк Донецької області.
В обґрунтування заяви зазначили про те, що ОСОБА_1, знаходячись на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк Донецької області, народила сина. Отримати документи, що підтверджують факт народження за зразками законодавства України, здійснити реєстрацію факту народження дитини та отримати відповідне свідоцтво про народження на території м. Донецька не надається можливим.
Зазначають, що вони зверталися у Голосіївський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо реєстрації народження дитини, але у зв'язку з тим, що державні органи на території України не визнають документів, наданих державними органами на території тимчасово окупованої території, не підконтрольній Україні, їм було відмовлено у реєстрації народження дитини.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 13 серпня 2016 року Київським відділом записів актів цивільного стану м. Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки був зареєстрований шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб НОМЕР_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 в м. Донецьк Донецької області народила сина.
В матеріалах справи міститься свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане 18 квітня 2018 рокуКиївським відділом записів актів громадянського стану м. Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, з якого вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3. в м. Донецьк та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Відповідно до п.1 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно п. 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, свідоцтво про народження (форма № 103/у), форма якого затверджена Наказом Міністерства охорони здоров»я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024, видається установою охорони здоров»я незалежно від підпорядкування і форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза установою охорони здоров»я державна реєстрація народження робиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувальної установи (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров»я України 25.10.2006 р. № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 08 серпня 2006 року за № 1150/13024, і укладення про підтвердження факту народження дитини поза установою охорони здоров»я за формою, встановленою додатком 3 до порядку підтвердження факту народження дитини поза установою охорони здоров»я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 р. № 9.
Згідно п. 4 ч. 4 ст. 13 Закону за відсутності документу установи охорон здоров»я або медичної консультаційної комісії, підтверджувальний факт народження, основою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану, є рішення суду про встановлення факту народження.
Разом з тим, згідно ст. 1 вказаного Закону тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 5 Закону).
Звернення в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне заявнику, оскільки 10 липня 2018 року Голосіївським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відмовлено заявникам у проведенні реєстрації народження дитини, у зв"язку з тим, що вони не підтвердили належним чином факт народження дитини, пред"явивши документ, який не відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров"я України № 545 від 08 серпня 2006 року "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті".
Отже, враховуючи положення вищевказаних положень закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2, остання є такою, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому, на думку суду, підлягає задоволенню, оскільки оцінені судом докази дають підстави для встановлення факту народження дитини, ОСОБА_3, чоловічої статі, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження - м. Донецьк Донецької області Україна, мати дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Донецьк, громадянка України.
Вказати в свідоцтві про народження, що батьком дитини є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України (відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 Сімейного Кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 259, 263-268, 315-317 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт народження дитини, ОСОБА_3, чоловічої статі, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження - м. Донецьк Донецької області Україна, мати дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Донецьк, громадянка України.
Вказати в свідоцтві про народження, що батьком дитини є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України (відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 Сімейного Кодексу України).
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя