Справа № 22-ц/793/1149/18Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Колода Л. Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
18 липня 2018 року
м. Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Ювшина В.І.,
за участю секретаря: Торнопенко Н.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
рішення постановлене під головуванням судді Колоди Л.Д.,
дата виготовлення повного тексту рішення 10 травня 2018 року,
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Мотивуючи тим, що ОСОБА_5 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 11.12.2010 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 договору.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_5 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 06.11.2017 року заборгованість за кредитом становила - 70734,63 грн. з яких: 26123,27 грн. - тіло кредиту; 20392,92 - нараховано відсотків за користування кредитом; 20373,90 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 3344,51 грн. - штраф (процентна складова).
ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_5 заборгованість у розмір 70 734,63 грн. за кредитним договором № б/н від 11.12.2010 року та судові витрати.
Заочним рішення Придніпровським районним судом Черкаської області від 10 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.12.2010 року у розмірі 26 623 грн.27 коп. та 602 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 27 225 грн. 52 коп. В частині стягнення 44 111 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором та 997,75 грн. відшкодування судового збору - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить скасувати заочне рішення Придніпровським районним судом Черкаської області від 10 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги тим, що навіть якщо заборгованість за пенею та штрафами це подвійна відповідальність, то суд може частково задовольнити позовні вимоги Банку, а саме відмовити в частині стягнення заборгованості за пенею або штрафом, але не в повному обсязі. Оскільки, в даному випадку окремо нараховано заборгованість, як за пенею, так і за штрафами.
Крім того апелянт зазначає, що така відповідальність за договором погоджена сторонами, а кредитний договір, який укладений між сторонами, є дійсним, а тому підлягає до виконання.
Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_5 не скористався.
Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дана справа за ціною позову відповідно до ст. 176 та 19 ЦПК України віднесена до категорії малозначних справ.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на не повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд виходив з того, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. А тому заявлені позивачем вимоги про стягнення відсотків за кредитним договором, пені та штрафу у виді процентної складової, є безпідставними та такими, що порушують норми чинного законодавства.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 11.12.2010 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 20000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 договору.
Згідно п.2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 11.12.2010 року, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, станом на 31.05.2015 року заборгованість склала 70 734,63 грн., а саме: 26 123,27 грн. - тіло кредиту, 20 392,95 - нараховані відсотки, 20 373,90 - нарахована пеня, 3 844,51 грн. - заборгованість по судовим штрафам.
Колегія судді погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості.
В своїй апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягнення з боржника відсотків, пені та штрафу за користування кредитом в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_5 не виконав свої зобов'язання по сплаті кредиту належним чином, то він повинен нести цивільно-правову відповідальність за невиконання зобов'язання, так як в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» ОСОБА_5, своїм підписом підтвердив запропоновані йому умови кредитного договору.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно п.2.1.1.12.6.1 договору при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
П. 2.1.1.7.6 договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, вважаючи, що відсотки з користування кредитом є видом цивільно-правової відповідальності за невиконання виконання умов договору, оскільки відсотки за користування кредитом є обов'язковим платежем за користування кредитними коштами.
Як вірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, стягнення одночасно з боржника штрафу та пеню за невчасну сплату заборгованості за кредитом є подвійним стягненням, проте стягнув лише штраф не повністю, а лише в його фіксованій частині, що вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до зміні, а саме в частині відмови у стягнення відсотків за користування кредитом та у частині стягнення штрафу (процентної ставки). В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20 373,90 гривни необхідно відмовити, так як стягнення пені одночасно з штрафними санкціями є подвійне стягнення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенні, то понесені судові витрати підлягають пропорційному відшкодування до задоволених вимог в суді першої інстанції та за подачу апеляційної скарги ( 2400 гривень за подачу апеляційної скарги та 1139,20 гривни пропорційно до задоволених вимог позовної заяви від судового збору сплаченого в суд першої інстанції) = 3539,20 гривни.
Керуючись ст.ст. 258, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року - задовольнити частково.
Заочне рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року змінити, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відсотків за користування кредитом, штрафу (процентної ставки) та судових витрат по справі.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 грудня 2010 року, а саме: 20 392,95 грн. - відсотки за користування кредитом, 3 344,51 грн. - штраф (процентна складова).
Заочне рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року в частині стягнення тіла кредиту в сумі 26 123,27 гривни та в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 20373,90 гривни залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 3539,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді Б. Б. Вініченко
В.Д. Храпко
В.І. Ювшин