Справа № 22-ц/793/939/18Головуючий по 1 інстанції Степченко М.Ю.
Категорія: 57 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.
17 липня 2018 року
м.Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач -ОСОБА_5,
представник позивача - ОСОБА_6,
відповідач - ПАТ «Омега Банк»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2018 року у складі судді Степченка М.Ю.,:
У травні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Сведбанк» про встановлення нікчемності правочину.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 грудня 2007 року між нею та ВАТ «Сведбанк» в особі Начальника операційного Управління обслуговування приватних клієнтів Київського регіонального департаменту ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 2706/1207/71-606, за яким банк зобов'язувався надати позивачу грошові кошти в сумі 81 000 доларів США на строк до 26 грудня 2037 року.
На думку позивача, начальник операційного Управління обслуговування приватних клієнтів Київського регіонального департаменту ОСОБА_7, яка підписала кредитний договір від 26 грудня 2007 року, не мала для цього необхідного обсягу повноважень та цивільної дієздатності.
Цей договір також не скріплений належною печаткою Банку.
Також вказала, що кредитний договір є нікчемним в силу встановлення його недійсності законом (ч.2 ст.215 ЦК України) та в силу недодержання письмової форми (ч.2 ст.1055 ЦК України).
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2017 року замінено неналежного відповідача ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Омега Банк».
Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, на якого покладено обов'язок доказувати нікчемність правочину, не навів доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
У травні 2018 року ОСОБА_5 скерувала до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2018 року, провести розгляд справи та розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_5 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що, розглянувши справу, суд ухвалив рішення по суті не дивлячись на те, що сторона позивача просила відкласти розгляд справи і з клопотаннями про розгляд справи за їхньої відсутності не зверталася. В зв'язку з викладеним вважає, що рішення суду підлягає скасуванню із подальшим вирішенням питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав передбачених ст. 257 ЦПК України.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення.
Судом встановлено, що згідно копії кредитного договору № 2706/1207/71-606 від 26 грудня 2007 року між позивачем та ВАТ «Сведбанк» в особі Начальника операційного Управління обслуговування приватних клієнтів Київського регіонального департаменту ОСОБА_7 було укладено кредитний договір, за яким банк зобов'язувався надати позивачу грошові кошти в сумі 81 000,00 доларів США, для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу між позичальником та ОСОБА_8 з метою придбання квартири АДРЕСА_1, на строк з 26 грудня 2007 року по 26 грудня 2037 року.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач, посилаючись на порушення форми, встановленої законом, у якій повинен вчинятися правочин, відсутність необхідного обсягу повноважень та цивільної дієздатності особи, яка підписала кредитний договір від імені Банку, просив встановити нікчемність кредитного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. (ч.ч. 1,2 ст. 215 ЦК України).
За ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватись, а створені обов'язки підлягають виконанню.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, врахувавши обов'язок саме позивача доводити наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання оспорюваного правочину недійсним та встановивши, що надані позивачем докази не підтверджують його власної позиції про нікчемність кредитного договору від 26 грудня 2007 року, прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Твердження скаржника про ухвалення судом рішення по суті без відкладення розгляду справи за його заявою, колегія суддів оцінює критично.
Судом була надана відповідна правова оцінка, заявленому представником ОСОБА_5 - ОСОБА_6 клопотанню про відкладення розгляду справи, згідно якої встановлено неповажність причин неявки представника позивача в судове засіданням за наведеними ним підставами.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, оскільки наведені ОСОБА_6 підстави поважності його неявки в судове засідання та як результат відкладення розгляду справи не мають обов'язкового характеру, що передбачено нормами ст. 223 ЦПК України.
Колегія суддів вбачає, що наявність факультативних підстав вжиття такої процесуальної дії, як відкладення розгляду справи, залежить від судового розсуду з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі.
За встановлених обставин при розгляді справи, порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи судом не допущено.
Доводи апеляційної скарги про скасування рішення суду та залишення позову без розгляду в апеляційному суді, за вказаних обставин, не відповідають вимогам ст. 377 ЦПК.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування та залишення позову без розгляду за наведеними у скарзі доводами відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про встановлення нікчемності правочину залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Судді: Н.І.Гончар
В.В.Пономаренко
Ю.В.Сіренко
Повний текст постанови складений 18 липня 2018 року