Справа № 712/5667/18
Провадження №2/712/1523/18
16 липня 2018 року Соснівський райсуд м. Черкаси в складі:
головуючого/ судді- Пироженко В.Д.
за участі секретаря - Жук О.М.
за участі адвоката позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, Головне управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головне управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2016 року він був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 158-1 КК України і йому було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22.11.2016 року вказаний вирок скасовано, а кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що в результаті незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та незаконним засудженням йому завдано значну моральну шкоду, оскільки було порушено його права як людини та громадянина, порушено нормальні життєві зв'язки, він був змушений відлучатися від роботи для поїздок до слідчого та суду, виправдовуватись перед своїми друзями та знайомими в своїй невинуватості, так як події описані у вироку суду мали місце лише на виборчій дільниці, яка розташована за його місцем проживання, та оцінює моральну шкоду в розмірі 100521 грн.
Просить суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь завдану йому моральну шкоду в розмірі 100521 грн.
В судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. Зазначила, що вказана позивачем моральна шкода в розмірі 100521 грн. не відповідає дійсності та чинному законодавству України, позивачем не надано розрахунку суми моральної шкоди, не вказано з яких саме міркувань він виходив визначаючи розмір завданої шкоди та якими доказами це підтверджується.
Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 23 лютого 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у викраденні виборчого бюлетеня, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 158-1 КК України.
07.12.2015 року за даним фактом старшим слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_4 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12015251010000804).
Вказана кримінальна справа за обвинуваченням позивача була скерована до Соснівського районного суду для розгляду.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2016 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 158-1 КК України і йому було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22.11.2016 року вказаний вирок скасовано, а кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Постановою Верховного Суду від 17.04.2018 року ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22.11.2016 року залишено без змін .
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.
Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» ( в подальшому Закон).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає в тому числі і у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно зі статтею 3 Закону у разі незаконного засудження громадянинові відшкодовується: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 4 Закону).
Згідно ч. 5, 6 статті 4 Закону відшкодування шкоди проводиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи із розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року з 01 січня 2018 року установлена мінімальна заробітна плата у розмірі 3 723 грн.
З урахуванням викладеного розміру відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.
Позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 100521 грн., однак суд вважає, що такий розмір моральної шкоди позивачем значно завищений. Враховуючи вказані норми Закону, так як позивач перебував під слідством та судом з 23 лютого 2016 року (ОСОБА_3 оголошено підозру) по 22 листопада 2016 року (ухвала Апеляційного суду Черкаської області про закриття кримінального провадження), тобто 9 повних місяців, то розмір відшкодування моральної шкоди становить 33507 грн. (мінімальна заробітна плата х кількість місяців), які підлягають до стягнення на користь позивача.
Поскільки законом передбачено мінімальний розмір моральної шкоди, а максимальний розмір не установлений, то суд виходить із розміру моральної шкоди за час перебування під судом до закінчення справи в апеляційній інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону громадянинові відшкодовуються суми, сплачені у звязку з наданням йому юридичної допомоги.
Згідно п. 10 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого Міністерством юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/3/41 (далі Положення) громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у звязку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському обєднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у звязку з поїздками у справі до касаційної та наглядової інстанції.
Позивач затратив кошти за надання юридичної допомоги в сумі 4 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 01 червня 2018 року. Вказана сума також підлягає до стягнення.
Посилання представника відповідача на п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06.12.2016 року якими встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не встановлюється, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а тому вона розраховується з суми 1762 гривні, суд вважає безпідставними. Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» чітко визначено порядок відшкодування даної шкоди виходячи саме з мінімальної заробітної плати.
Таким чином, дослідивши отримані докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 13, 76-81, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1176 ЦК України, ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ЗУ «Про державний бюджет України на 2018 рік», суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, к. 620) в розмірі 37507 грн.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, протягом 30 днів з дня скаладення повного тексту рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення" ЦПК України ).
Головуючий :
Повний текст рішення виготовлений 18.07.2018 року.