710/871/18
1-кп/703/335/18
12 липня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши обвинувальний акт №12018250300000221 від 12 квітня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121КК України,-
встановив:
В провадженні Смілянського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121КК України.
У підготовчому судовому засіданні головуючим поставлено на обговорення питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду за умови неявки в таке потерпілої, направлення до відділу з питань пробації ухвали про складання досудової доповіді відносно обвинуваченого та доцільності продовження останньому строку обраного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Прокурор висловив думку про те, що призначити справу до судового розгляду без участі потерпілої, не з'ясувавши її думки про це, є неможливим. Зазначив, що необхідності в направленні до відділу з питань пробації ухвали про складання досудової доповіді відносно обвинуваченого не має, оскільки це суперечить вимогам ст. 314-1 КПК України. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки такий збігає 12 липня 2018 року, а ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, а саме те, що обвинувачений, знаючи про можливу міру покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені п.4 ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме відсутність у обвинуваченого місця роботи, репутацію останнього, продовжують існувати.
Захисник обвинуваченого просив відмовити в продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки такий припинив свою дію в 11 годин 20 хвилин 12 липня 2018 року, а тримання його підзахисного понад встановлені строки є незаконним. Щодо призначення справи до судового розгляду без участі потерпілої заперечував. Вважав, що направлення ухвали про складання досудової доповіді відносно обвинуваченого є недоцільним, оскільки це суперечить вимогам ст. 314-1 КПК України.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав думку захисника.
Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий 12 квітня 2018 року о 10 годині 20 хвилин.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2018 року, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, тобто з 11 години 20 хвилин 12 квітня 2018 року.
Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування №12018250300000221 ухвалою слідчого судді Шполянського районного суду Черкаської області від 8 червня 2018 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 12 липня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 10 липня 2018 року матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України передано до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи 11 липня 2018 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 , яке призначено суддею до підготовчого судового засідання на 8 годину 30 хвилин 12 липня 2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 , був доставлений до Смілянського міськрайонного суду в підготовче судове засідання в 11 годин 40 хвилин 12 липня 2018 року.
Частиною 2ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних кримінального провадження, матеріали якого містять докази закінчення строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Будь-яких відомостей, стосовно наявності іншого рішення, яке передбачає тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суду не надано, тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є необґрунтованим та безпідставним.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Оскільки потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилася, суд вважає за необхідне з метою недопущення порушення її прав, відкласти підготовче судове засідання для її виклику.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 12, 202, 203, 314, 315, 331, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Звільнити ОСОБА_4 негайно з-під варти з зали суду.
Копії ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Черкаського СІЗО.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1