Справа № 700/439/18
Провадження № 2/700/290/18
13 липня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді: Яценко Г.М., за участю секретаря: Сіденко Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дійсним договору купівлі-продажу приміщення гаража. В обґрунтування позовних вимог вказує, що в листопаді 2010 року між ним та ОСОБА_2 досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу гаража в смт. Лисянка по вул. Петровського, 33. Відповідач не з'являється для нотаріального укладення договору та не надав всіх необхідних документів на приміщення гаража. Крім цього, земельна ділянка під приміщенням гаража перебуває у власності селищної ради та не має кадастрового номера, що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, а тому за захистом свого звертається до суду. Оскільки між сторонами укладено договір купівлі-продажу, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, просить визнати договір купівлі - продажу дійсним і визнати за ним право власності на будинок та присадибну земельну ділянку.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд хувалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, хоча позовну заяву з доданими матеріалами він отримав. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 05 липня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року, що набрало законної сили 07 квітня 2009 року, ОСОБА_2 є власником приміщення гаража по вул. Петровського, 33 в смт. Лисянка, Черкаської області.
ОСОБА_2 згідно посвідченої сільською радою розписки від 14 лютого 2018 року, отримав 20 листопада 2010 року від ОСОБА_1 за приміщення гаража по вул. Петровського, 33 в смт. Лисянка, Черкаської області грошові кошти в сумі 10 000 грн., але документів необхідних для посвідчення договору купівлі-продажу на земельну ділянку не виготовив.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона/продавець/ передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року, у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 Цивільного кодексу України.
При цьому, суд відмічає, що на час виникнення спірних правовідносин та винесення рішення, стаття 657 ЦК України не передбачає обов'язкової державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна, та не пов'язує з цим його дійсність, а даною нормою передбачено лише обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку, іншого нерухомого майна. За таких обставин, з урахуванням вимог вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року, до даних правовідносин можливо застосувати ст. 220 ЦК України.
Виконання даного договору підтверджується отриманням продавцем оплати за договором у розмірі 10 000 грн., що підтверджується письмовою розпискою посвідченого сільською радою. На підставі викладено та враховуючи, що сторони обумовили всі істотні умови договору і це підтверджується письмовими доказами, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку про необхідність визнання договору дійсним.
Ухилення відповідача, як продавця, від нотаріального посвідчення договору полягає в тому, що відповідач не виготовив усіх необхідних документів на предмет купівлі-продажу. Саме ця обставина перешкоджає сторонам посвідчити договір в нотаріальній конторі, а тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Частиною 1 ст. 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
За ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягнули згоди з усіх істотних умов.
Що стосується позовних вимог щодо визнання права власності, то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Отже, вимога про визнання права власності на майно є зайвою, оскільки достатнім для захисту права позивача є визнання дійсним договору купівлі-продажу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власностізадовольнити частково.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу приміщення гаража в смт. Лисянка, Черкаської області, вул. Петровського, 33 укладеного покупцем - ОСОБА_1 з продавцем - ОСОБА_2 20 листопада 2010 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Яценко Г. М.