Справа № 7795 Головуючий суддя І інстанції Помазан
Провадження № Суддя доповідач Кукліна Н.О.
Категорія:
24 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Кукліної Н.О.
Суддів Черкасова В.В. Шевченко Н.Ф.
При секретарі Каплоух Н.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
по апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області
на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6 квітня 2010 року
В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших категорій громадян Харківської області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії по перерахунку та виплаті недоплачений сум державної та додаткової пенсії, виходячи із положень ст. ст.. 50,54 Закону України від 28.02.19991 року № 796-Х11 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яким розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія не менше ніж 50 % мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування зазначав, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 3 групи, отримує пенсію як військовослужбовець і має право на визначення розміру основної та додаткової пенсії згідно до ст. ст..
50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 1 січня 2004 року набула чинності ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», якою встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність . Проте відповідач за власної ініціативи перерахунку основної та додаткової пенсії виходячи з визначеного цим законом розміру мінімальної пенсії за віком перерахунки не здійсни, а виплачував їх в зменшеному розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи , що позивача з 1 жовтня 2004 року переведено на пенсію по лінії Міністерства оброни і йому здійснюється виплата основної пенсії та додаткової у розмірах, визначених постановою КМУ . ( а.с.21)
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших категорій громадян Харківської області щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії, як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи,, інваліду З групи. Зобов' язано Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших категорій громадян Харківської області здійснити з 1 жовтня 2004 року, за виключенням періоду з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» , який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в позові з тих підстав, що нарахування додаткової пенсії позивачеві здійснювалося в межах , визначених Законом України «
Про Державний бюджет України» та встановлених постановою Кабінету Міністрів України. Порушень прав позивача на отримання доплати до пенсії відповідачем не допущено.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, обговоривши наведені в скарзі доводи, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і йому встановлено третю групу інвалідності.
З 1 жовтня 2004 року вид пенсії позивача за його ініціативи змінено і він отримує пенсію , як інвалід війни З групи, по Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і має право на додаткову пенсіє згідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» , який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Наявність права позивача на призначення та виплату додаткової пенсії у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.
Крім того, таке право позивачеві гарантується Конституцією України , статтею 46 якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випад передбачених законом.
Згідно ст.,19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного , суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст.. 50 Закону України «Про статус та соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»., а не постанова Кабінету Міністрів, на підставі якої позивачеві здійснювалося нарахування додаткової пенсії.
Правильним є і висновок суду 1 інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Справа судом першої інстанції розглянута з дотриманням норм КАСУ. Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області відхилити.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді