Справа № 634/966/16-к
Провадження № 1-кп/634/21/18
16.07.2018 рокусмт Сахновщина Харківської області
Сахновщинський районний суд Харківської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Сахновщина Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове Краснодарського краю, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не зареєстрованого, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
11 вересня 2016 року близько 13 год., ОСОБА_6 перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_7 за адресою: с. Германівка Сахновщинського району Харківської області, з її дозволу, маючи умисел на викрадення чужого майна та діючи з корисливих мотивів, таємно, умисно та протиправно шляхом вільного доступу з кімнати будинку викрав гроші в сумі 1000 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, скориставшись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч.1 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив суду, що злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що восени 2016 року, на протязі двох місяців, він проживав з співмешканкою ОСОБА_8 , прізвище якої не пам'ятає, в домоволодінні її матері ОСОБА_7 за адресою: с. Германівка Сахновщинеького району Харківської області. У вересні 2016 року, точної дати та часу не пам'ятає, після сварки зі своєю співмешканкою, він вирішив викрасти грошові кошти її матері - ОСОБА_7 , оскільки йому було відомо, що вона зберігає гроші в спальні у шафі. Зайшовши в будинок він відчинив шафу та взяв гроші в сумі 1000 грн., які в подальшому витратив на власні нужди. В скоєному щиро розкаявся, також зазначив, що ним частково відшкодовано завдану шкоду.
З показань ОСОБА_6 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду він показання дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками поліції не застосовувались. У скоєному щиро розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, матеріальних претензій не має, у зв'язку з чим, судом застосовано положення ст. 325 КПК України.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у скоєні злочину та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам кримінального провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив злочин, який суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, не одружений, постійного місця проживання не має, за останнім місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_6 є щире каяття,.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 185 КК України у виді арешту на мінімальний строк встановлений ст. 60 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя:
Копія вірна. Суддя: