17.07.2018
справа № 642/3186/18
провадження № 3/642/1199/2018
17 липня 2018 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м.Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) ОСОБА_1, з участю прокурора Чехунова М.В., особи, щодо якої розглядається справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту захисту економіки УЗЕ в Харківській області Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, працюючого ДП МОУ «ХУМтБ», раніше не судимого,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, -
ОСОБА_2 відповідно до наказу № 4 від 06 червня 2016 року був призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства, та будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-У1І Закону являється суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, порушено обов'язок із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», порушив встановлені вимоги щодо вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Так, Відповідно до набуття чинності наказу № 4 від 06 червня 2016 року про призначення ОСОБА_2 тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства, у останнього виник конфлікт інтересів у зв'язку із прямим підпорядкуванням дружини інженера з праці ОСОБА_3, яка займає зазначену посаду згідно наказу №115 від 01.11.2005 року. Таким чином, безпосереднім керівником своєї дружини (ОСОБА_3И.) став її чоловік (ОСОБА_2В.), що підтверджується «Особовими картками». ОСОБА_3 була звільнена з посади інженера з праці за власним бажанням 01.03.2018 року наказ №1 від 28.02.2018р. тільки після виписаного припису Північною територіальною групою з питань запобігань та виявлення корупції, про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади, у 10-ти денний термін.
Так, будучи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства ОСОБА_2 підписував відомість про нарахування та виплату заробітної плати відповідно до штатного розкладу на власну дружину ОСОБА_3, таким чином діючи на користь своїх приватних інтересів, зумовлених сімейними стосунками, впливаючи на об'єктивність та неупередженість вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, яке полягало у підписанні вищевказаних відомостей продовж з червня 2016 року до моменту звільнення з посади за власним бажанням ОСОБА_3 01.03.2018 року.
ОСОБА_2 в судовому засіданні провину визнав та пояснив, що його дружина працювала разом з ним на підприємстві з 2005 року, і коли його призначили на посаду тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства та підписуючи відомість про нарахування та виплату заробітної плати, він не надав цьому значення та не повідомив про виниклий конфлікт інтересів.
Прокурор вважав, що вина ОСОБА_2 повністю доведена зібраними доказами. Просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних розмірах санкції вказаної статті.
Відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає у разі порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до пункту 2 примітки до ст.172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливають на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, думку прокурора, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», порушив встановлені вимоги щодо вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Державне підприємство Міністерства оборони України «Харківське управління механізації та будівництва» створене на підставі наказу Міністра оборони України від 23 липня 1999 року №220 «Про створення державного підприємства Міністерства оборони України « Харківське управління механізації та будівництва» і затвердження його Статуту» та відповідно до п. і цього ж наказу вказане державне підприємство створене на основних фондах, оборотних коштах та інших цінностях, які були відображені в самостійному балансі ліквідованого 892 управління начальника робіт Головного управління військового будівництва Міністерства оборони України. Майно 892 УНР було закріплене за Державним підприємством Міністерства оборони України «Харківським управління механізації та будівництва» на праві повного господарського відання.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 08.02.2018 року №53 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29.1 1.2013 №827» на підприємстві призначено ліквідаційну комісію.
Підприємство перебуває у стадії ліквідації і відповідальна особа з антикорупційного законодавства в ДП МОУ «ХУМтаБ» не призначалась, документи, що стосуються з Законом України «Про запобігання корупції» на підприємстві не розроблялись і працівників з ним не ознайомлювали.
Так, ОСОБА_5 відповідно до наказу № 4 від 06 червня 2016 року було призначено на посаду тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства, та будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-У1І Закону являється суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією.
Під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно- господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, 4 фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Відповідно до посадової інструкції тимчасово виконуючого обов'язки керівника статуту Державне підприємство Міністерства оборони України « Харківське управління механізації та будівництва» ОСОБА_2 наділений організаційно - розпорядчими функціями.
Відповідно до набуття чинності наказу № 4 від 06 червня 2016 року про призначення ОСОБА_2 тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства, у останнього виник конфлікт інтересів у зв'язку із прямим підпорядкуванням дружини інженера з праці ОСОБА_3, яка займає зазначену посаду згідно наказу №115 від 01.11.2005 року. Таким чином, безпосереднім керівником своєї дружини (ОСОБА_3И.) став її чоловік (ОСОБА_2В.), що підтверджується «Особовими картками». ОСОБА_3 була звільнена з посади інженера з праці за власним бажанням 01.03.2018 року наказ №1 від 28.02.2018р. тільки після виписаного припису Північною територіальною групою з питань запобігань та виявлення корупції, про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади, у 10-ти денний термін.
Так, будучи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства ОСОБА_2 підписував відомість про нарахування та виплату заробітної плати відповідно до штатного розкладу на власну дружину ОСОБА_3, таким чином діючи на користь своїх приватних інтересів, зумовлених сімейними стосунками, впливаючи на об'єктивність та неупередженість вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, яке полягало у підписанні вищевказаних відомостей продовж з червня 2016 року до моменту звільнення з посади за власним бажанням ОСОБА_3 01.03.2018 року.
Таким чином діючи на користь своїх приватних інтересів зумовлених сімейними стосунками, впливаючи на об'єктивність та неупередженість вчинених дій, не повідомив в установлений Законом №1700-VII порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме: вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.07.2018 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. в дохід держави.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП підтверджується поясненням ОСОБА_2, протоколом №291 про адміністративне правопорушення від 27.06.2018 р., матеріалами справи.
Призначаючи адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, враховується характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його сімейний та майновий стан, відсутність обтяжуючих обставин, а тому суд приходить до висновку, про призначення адміністративного стягнення в межах передбачених санкцією ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу ближче до найнижчої межі.
Керуючись ч.2 ст.172-7, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.2082099914, у вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.2082099914, на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя Є.Б. Ольховський