17.07.2018 Суддя Бугера О. В..
Справа № 644/4512/18
Провадження № 4-с/644/22/18
16 липня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
При секретарі Ілові А.В.,
За участю заявника ОСОБА_1,
Старшого державного виконавця Ісаєнка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 та скасування постанови про обмеження у праві користування транспортними засобами до погашення заборгованості у повному обсязі, заінтересовані особи старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, -
Заявником 21.06.2018 року подано до суду відповідну скаргу. Заявник просив визнати дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо ухвалення постанови від 04.06.2018 року (виконавчий лист №2-10040 виданий 15.11.2004 року, ВП №5472149), про встановлення йому боржнику тимчасового обмеження у праві користування транспортними засобами до погашення заборгованості в повному обсязі, неправомірними. Скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо ухвалення постанови від 04.06.2018 року (виконавчий лист №2-10040 виданий 15.11.2004 року, ВП №5472149), про встановлення йому боржнику тимчасового обмеження у праві користування транспортними засобами до погашення заборгованості в повному обсязі.
В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що дана постанова не відповідає вимогам Закону, міра впливу у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами до погашення заборгованості із сплати аліментів була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII від 07.12.2017 року з 06.02.2018 року, а тому в силу ст.58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час вчинення не визнавались законом як правопорушення. Вважав, що цей Закон не має зворотної дії в часі, він вперше встановлює юридичну відповідальність, та не може застосовуватись до нього, оскільки з моменту встановлення такої відповідальності не сплив 6 місячний термін визначений законом, фактично заборгованість розрахована на 01.06.2018 року, та з моменту введення в дію відповідальності у вигляді тимчасового обмеження сплило лише 3 місяці.
В судовому засіданні заявник подану скаргу підтримав, пояснив, що він не погоджується із прийнятою постановою, дійсно має заборгованість, яку сплачує, він працює, його робота пов'язана з необхідністю поїздок за межі міста, за наявності такого обмеження він може втратити роботу. Окрім того, посилався на те, що не погоджується із розрахунком суми заборгованості, у нього змінився сімейний стан та він звернувся до суду із скаргою на проведений розрахунок та має намір подавати позов про зменшення розміру аліментів. Також повідомив, що аліменти сплачував безпосередньо стягувачу, або особисто передавав, або перераховував на карткових рахунок, який вона йому повідомила. В 2018 році після виклику державного виконавця надав інформацію про місце роботи та проживання, дані про проведені оплати аліментів.
Заінтересована особа старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти скарги заперечував, посилався на те, що підстав для скасування постанови немає. ОСОБА_1 дійсно надав державному виконавцю дані про часткову оплату аліментів, дані про місце його роботи та розмір зарплати, з урахуванням цих даних було проведено розрахунок. Питання врахування заробітної плати по м.Харкову для розрахунку заборгованості є спірним з боку боржника. Оскільки на момент прийняття постанови боржник суму заборгованості не погасив, були всі підстав для його тимчасового обмеження. Просив в задоволенні скарги відмовити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що вважає скаргу необґрунтованою, оскільки заборгованість по аліментам станом на 01.06.2018 року становить 89841,94 гривні. Вказана заборгованість виникла протягом вересня 2004 року - червня 2018 року. ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів, мав реальну можливість сплачувати ці кошти. Просила не приймати до уваги посилання на те, що заборгованість виникла до вступу в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII від 07.12.2017 року, оскільки заборгованість існувала на час набрання чинності цим Законом та виходячи із розрахунку заборгованості чітко вбачається систематика ухилення від сплати аліментів.
Суд, вислухавши доводи заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №5472148, встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
На виконанні в Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження №5472149, що було відкрито на підставі виконавчого листа №2-10040 виданого 15.11.2004 року за рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.10.2004 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 Єлізавети, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24 вересня 2004 року до досягнення дитиною повноліття.
До суду із відповідної скаргою звернувся боржник - ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.Боржник, державний виконавець були присутні під час розгляду справи, неявка стягувача не перешкоджає розгляду справи, вона була належним чином повідомлена та подала заяву.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів. Відповідно до частини 3 даної статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Частиною 6 даної статті визначено, що у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Відповідно до ч.8 даної статті спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 01.06.2018 року №14.1-34/36025 за період з вересня 2004 року по травень 2018 року ОСОБА_1 було сплачено 41021 гривні 82 копійки, заборгованість по сплаті аліментів за цей же період складає 48820 гривень 12 копійок.
В ході розгляду справи заявник посилався на те, що він не погоджується із проведеним розрахунком, оскільки при його проведенні враховувався розмір заробітної плати по м.Харкову, тоді як він є зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_2, з цього питання він також звернувся до суду із скаргою. Тобто, розмір заборгованості є спірним.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Частиною 10 даної статті визначено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 04.06.2018 року було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами боржника до погашення заборгованості із сплати аліментів. В постанові також міститься посилання на вимоги п.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено обмеження можливості застосування даного заходу. Копія постанови була направлена боржнику до відома та отримана ним 19.06.2018 року. Скарга подана до суду 21.06.2018 року, тобто у строк передбачений законом для її оскарження. Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII від 07.12.2017 року в частині внесення змін до статті 71 частини дев'ятої, яку викладено в новій редакції, а саме, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, набрав чинності лише 06.02.2018 року.
Тобто, в даному випадку встановлено додаткову юридичну відповідальність за порушення, у вигляді встановлення певного обмеження, за наявності заборгованості, яка утворилась після внесення відповідних змін, сукупний розмір якої повинен перевищувати суму платежів за 6 місяців, саме з моменту внесення змін до даної норми. Постанова була прийнята 04.06.2018 року, тобто без дотримання визначеного 6 місячного періоду. Окрім того, слід зазначити, що відповідно до вимог ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено певні обмеження у застосуванні такого заходу, як тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами, в тому числі такий захід не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування. В судовому засіданні заявник суду повідомив, що його робота пов'язана з постійними поїздками, він користується своїм автомобілем, у разі вжиття такої заборони, він може втратити роботу. Ці дані державним виконавцем не перевірялись перед прийняттям постанови, даних про це матеріали провадження не містять. Відповідно до вимог ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що скарга є обґрунтованою та постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.58 Конституції України, ст.ст.447-453 ЦПК України, ч.9, 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII від 07.12.2017 року, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 04.06.2018 року про встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві користування транспортними засобами до погашення заборгованості у повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 17.07.2018 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова
Головуючий: суддя О.В.Бугера