Справа № 626/1283/18
Провадження№2-а/626/56/2018
Іменем України
17.07.2018 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Краснограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
20.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову №0003367 від 31.05.2018 року посадової особи суб'єкта владних повноважень-начальника управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.133-2 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП-за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 31.05.2018 року начальником управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відносно нього було складено постанову №0003367 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.133-2 КУпАП, а саме за здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів на території України транспортним засобом, зареєстрованим в іншій державі.
Позивач вважає дану постанову неправомірною і просить її скасувати. Так 14.05.2018 року він дійсно керував автомобілем DAEWOO реєстраційний номер DOA 55476 та рухався по об'їзній дорозі м. Новомосковськ в напрямку м. Дніпро. При цьому в автомобілі знаходились його знайомі, з якими він їхав, щоб дізнатись щодо розмитнення автомобіля. Ніяким перевезенням пасажирів він не займався, хоча на автомобілі був прикріплений знак таксі (шашечки), але вони були прикріплені до автомобіля ще при передачі даного автомобіля йому в користування, ніяких угод щодо надання послуг з перевезення пасажирів у нього не було і немає.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що для надання послуг таксі автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до законодавства транспортні засоби, відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожний автомобіль, обладнаний відповідно до встановлених технічних вимог. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин, які не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється. На машині позивача встановлені ліхтарі «шашечки» таксі, що свідчить про наявність у особи, що знаходиться за кермом такого транспортного засобу, публічної оферти до укладення договору перевезення пасажирів. Такий ліхтар легко демонтується, а його наявність вказує лише на намір ОСОБА_1 надавати відповідні послуги. Пасажири під час здійснення перевірки заявляли про бажання якнайшвидше дістатися свого пункту призначення та їх поїздка не мала характеру прогулянки, тому посилання позивача на відсутність договору на перевезення пасажирів при наявності самого факту присутності пасажирів у салоні автомобіля спростовує таке твердження.
17.07.2018 року позивач подав до суду заяву, в якій свою провину визнав, змінив позовні вимоги, просив суд зменшити суму штрафу на мінімальний, оскільки він демонтував «шашечки» таксі, справу розглянути у його відсутність.
Відповідач на розгляд справи не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що змінений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.05.2018 року начальником управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено постанову №0003367 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.133-2 КУпАП, а саме за здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів на території України транспортним засобом, зареєстрованим в іншій державі.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими відповідачем протоколом про адміністративне правопорушення ІІ №0007648 від 14.05.2018 року, в якому ОСОБА_1 визнав факт правопорушення, позивач також в поданій до суду заяві від 17.07.2018 року не заперечував факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення, але просив зменшити суму штрафу.
Таким чином висновок відповідача про винуватість позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.133-2 КУпАП, є законним.
Водночас, згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, до обставин, що підлягають обов'язковому встановленню відносяться чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його скоєнні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують, або обтяжують відповідальність, чи спричинено моральну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також чи є інші обставини, які мають значення для вірного розгляду справи.
При цьому стаття 286 КАСУ передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
Так, відповідно до положень ч.3 ст.286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З метою індивідуалізації відповідальності закон (частина 2 статті 33 КУпАП) вимагає від органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справу, під час накладення стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.133-2 КУпАП здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян суб'єктів підприємницької діяльності, водіїв транспортних засобів від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тобто при притягненні особи до адміністративної відповідальності, вид і розмір стягнення має визначатися виходячи зі значності вчиненого правопорушення та мати достатній виховний характер для правопорушника.
В даному випадку, вказані обставини відповідачем не визначались та в в достатній мірі не досліджувались, що виходячи з положень чинного законодавства, має наслідком порушення одного з принципів адміністративної відповідальності, а саме, що визначений вид адміністративного стягнення та його розмір має відповідати значимості вчиненого правопорушення.
Натомість відповідач, застосував адміністративне стягнення в межах санкції ст.133-2 КУпАП шляхом накладення штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті, а саме в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.
Однак при накладенні адміністративного стягнення відповідачем не враховано положення ст.23 та ч.2 ст.33 КУпАП, щодо індивідуалізації покарання, а саме що позивач вчинив дане правопорушення вперше, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався (відповідачем не надано таких даних), у скоєному розкаявся, повністю визнав свою вину, як на час судового розгляду так і на час складання самого протоколу про адміністративне правопорушення на місці скоєння 14.05.2018 року, про що відображено в самому протоколі, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1. Також відповідачем не з'ясовано матеріального і сімейного стану ОСОБА_1, ступеню його вини, в зв'язку з чим штраф у такому максимальному розмірі за вчинення правопорушення вперше може бути значним тягарем для позивача, враховуючи п'ятнадцятиденний строк сплати штрафу і подвійний його розмір у разі не сплати штрафу у встановлений строк.
У зв'язку із цим призначення штрафу в максимальному розмірі суд вважає необґрунтованим, в зв'язку з чим на підставі п.4 ч.3 ст.286 КАСУ наявні підстави для зменшення суми стягнення зі 100 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. в зв'язку з чим в частині розміру накладення адміністративного стягнення постанова підлягає зміні.
В іншій частині постанову №00033367 від 31.05.2018 року начальника управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.133-2 КУпАП, суд залишишає без змін.
Керуючись статтями 19, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити частково.
Змінити суму стягнення ОСОБА_1 відповідно до постанови №00033367 від 31.05.2018 року начальника управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.133-2 КУпАП, зменшивши суму стягнення зі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
В іншій частині постанову №00033367 від 31.05.2018 року начальника управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.133-2 КУпАП - залишити без змін.
На рішення суду може бути подана апеляція до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: