Справа № 2011/10256/12
Провадження № 4-с/638/192/18
11 липня 2018 року
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Грищенко І.О.
За участю секретаря Самогньозд О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкові цивільну справу за скаргою представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ОСОБА_1 на рішення, дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та скасування постанови,
05.05.2018 року уповноважений представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 09.02.2018 року, звернувся до суду зі скаргою в якій просить:
-визнати не правомірними дії старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 по прийняттю постанови про повернення виконавчого документа від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540.
-скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що 26.06.2013 року Дзержинським районним судом м. Харків було видано виконавчий лист №2011/10256/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за Кредитним договором в розмірі 110 562,48 гривень.
27.08.2013 року постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №41153540, по виконанню виконавчого листа виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 26.06.2013 року у справі №2011/10256/2012 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 110 562,48 гривень.
29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540 державний виконавець прийняла постанову, якою повернула виконавчий документ стягувачу. Приймаючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачу державний виконавець посилається на п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Повернення виконавчого документа, державний виконавець обґрунтовує відсутністю у боржника іншого майна, окрім того, що перебуває в іпотеці у АТ «УкрСиббанк». Так, у власності боржника та іпотеці АТ «УкрСиббанк» перебуває квартира за адресою м. Харків пр-т Перемоги, б. 66, кв. 464.
Повернення виконавчого документу, виконавець обґрунтовує дією ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Так, згідно зазначеного ОСОБА_4 не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 ОСОБА_4 України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
-таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
-загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Виконавче провадження щодо виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 110 562,48 гривень. Відповідно до відомостей виконавчого документу боржник проживає за адресою: м. Харків пр - т Перемоги, б. 57-Г, кв. 20. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів проживання боржника за іншою адресою.
Враховуючи той факт, що предмет іпотеки не є місцем проживання боржника, а також те, що стягнення за виконавчим документом визначено у національній валюті, а не в іноземній, вважаємо, що державний виконавець не мала права повертати виконавчий документ на підставі дії ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а повинна була проводити виконавчі дії направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постанову про повернення виконавчого документа АТ «УкрСиббанк» не отримував. Представнику АТ «УкрСиббанк» стало відомо про постанову про повернення виконавчого документу 26.04.2018 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Скарга подана до суду 05.05.2018 року.
Статтею 449 ЦПКУ визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Отже, представником скаржника дотримано строк на подання скарги до суду.
Представник скаржника ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1 вимоги, викладені у скарзі, підтримав в повному обсязі, просив скаргу задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.
Судом неодноразово направлялися судові виклики за адресою місцезнаходження Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова.
Старший державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області (після перейменування - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області) ОСОБА_2А в судове засідання не з'явилася, письмові заперечення та матеріали виконавчого провадження до суду не надала, про час дату та місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 450ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2013 року по цивільній справі №2011/10256/2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
26.06.2013 року Дзержинським районним судом м. Харків було видано виконавчі листи по справі №2011/10256/2012.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 27.08.2013 року постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №41153540, по виконанню виконавчого листа виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 26.06.2013 року у справі №2011/10256/2012 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 110 562,48 гривень.
29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540 державний виконавець прийняла постанову, якою повернула виконавчий документ стягувачу. Згідно постанови про повернення виконавчого документу стягувачу державний виконавець посилається на п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Повернення виконавчого документа, державний виконавець обґрунтовує відсутністю у боржника іншого майна, окрім того, що перебуває в іпотеці у АТ «УкрСиббанк», а відповідно до ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 ОСОБА_4 України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
-таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі. Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Не виконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно дос т. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює обов'язкові критерії за яких забороняється тимчасово звертати стягнення на заставне майно Позичальників/майнових поручителів за кредитами виданими у іноземній валюті., а саме: валюта зобов'язання - іноземна валюта, предмет іпотеки повинен використовуватися як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя.
Відповідно до відомостей виконавчого документу боржник зареєстрований за адресою: м. Харків пр - т Перемоги, б. 57-Г, кв. 20. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не містить інформації про проживання боржника за іншою адресою ніж зазначена у виконавчому листі. Отже, місце реєстрації боржника не співпадає з адресою предмета іпотеки.
Також, згідно постанов про відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження здійснювалося щодо стягнення з боржника суми боргу у національній валюті - гривні. Державний виконавець не встановив в якій саме валюті надавався кредит, а виконавчий лист містить інформацію про стягнення з боржника суми боргу у гривні. Враховуючи, що стягнення за виконавчим документом відбувається у гривні, до даних правовідносин не можуть застосовуватися норми ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_4 заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Отже, норма ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» зазначає про те, що повернення виконавчого документа на підставі цієї статті можливо тільки у випадку якщо проведені усі виконавчі дії виконавцем та в ході примусового виконання рішення суду не виявлено коштів або іншого майна боржника. У разі, якщо в ході примусового виконання рішення суду не проведено дій по встановленню майнового стану боржника, а також у випадку не проведення виконавчих дій направлених на примусове виконання рішення суду (перелік яких наведено в ст. 10 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження»), повернення виконавчого документа вважається передчасним.
Згідно зі ст. 10 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Як зазначає представник скаржника, державним виконавцем не в повному обсязі проведено дії щодо встановлення іншого майна, яке належить боржнику. Так, матеріали провадження не містять акту виїзду виконавця за місцем проживання боржника та за місцем знаходження нерухомого майна, що належить боржнику, для встановлення наявності або відсутності майна, що належить боржнику. Матеріали виконавчого провадження не містять інформації щодо запитів стосовно виявлення рахунків у фінансових установах, що можуть бути відкриті на ім'я боржника, запитів щодо наявності у власності боржника цінних паперів, іншого майна (майнових права), корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Статтею 18 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» виконавець наділений повноваженнями щодо отримання безоплатної інформації від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів та інші.
Фактично державним виконавцем було встановлено тільки те, що у власності боржника перебуває квартира, яка є предметом іпотеки, а також відсутність у власності боржника автотранспортних засобів та не отримання боржником доходів у вигляді заробітної плати та соціальних виплат у вигляді пенсії. Інших дій, направлених на примусове виконання рішення суду державним виконавцем здійснено не було.
Враховуючи те, що Закон зобов'язує виконавця провести дії по примусовому виконанню рішення суду з застосуванням примусових заходів, відсутність в матеріалах виконавчого провадження підтверджуючих документів щодо проведення таких заходів, є не належним виконанням, встановлених ОСОБА_4 обов'язків.
Враховуючи те, що судом встановлено не повноту проведення виконавчих дій направлених на примусове виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення скарги.
Частиною 2 ст. 451 ЦПКУ визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно зі ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 258-261, 263-265, 447-451 ЦПК України, ст. 10, 18, 74 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження»,
Скаргу представника ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1 на постанову про повернення виконавчого документа від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 по прийняттю постанови про повернення виконавчого документа від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540.
Скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №41153540.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання її копії.
Головуючий суддя Грищенко І.О.